В Україні з кожним роком гине все більше бджіл. Причин декілька, але головна – використання агровиробниками пестицидів для обробки полів, внаслідок чого гинуть не лише шкідники рослин, але й бджоли. Наукові дослідження переконливо доводять, що пестициди негативно впливають на поведінку цих високоорганізованих комах – вони втрачають вміння орієнтуватися у просторі, а частіше за все просто гинуть. На великі протести українських пасічників у парламенті наприкінці лютого зареєстрували законопроект №10052 про обов'язковість попередження бджолярів щодо обробки полів пестицидами через смс-повідомлення. Про це розповів член політради Аграрної партії України, експерт земельного ринку Олександр Луцький.
В Європі екологи вже добилися заборони на два роки найбільш токсичних пестицидів. У нас цього немає. Як наслідок, останні медоносні сезони, коли зацвітають соняшники чи гречка, перетворюються на небезпечне випробування для комах. Так, за останній рік загинуло близько 45 тисяч бджолосімей. Особливо великі втрати на Дніпропетровщині – від 5 до 15 тисяч бджолосімей.
«Наприклад, популярний серед аграріїв інсектицид з групи неоникатиноїдів, яким обробляють, зокрема, насіння кукурудзи, є дуже небезпечним для бджіл, оскільки вражає їх нервову систему. Ця речовина має солодкуватий запах, і бджоли летять на нього. А потім ще й приносять пилок у вулик, отруюючи решту бджіл», – зауважив член політради Аграрної партії України.
Масла у вогонь підлив й документальний фільм «Більше ніж мед», автори якого на конкретних фактах довели, що у гонитві за прибутком знищується все більше бджіл по всьому світу. 40% комах можуть зникнути протягом наступного десятиліття, а це загрожує людству серйозними наслідками. Бджоли запилюють біля 80% рослин, і разом з ними можуть зникнути і звичні для нас продукти, наприклад, шоколад. В якості прикладу творці фільму наводять Китай, де знищення горобців призвело до появи великої кількості шкідливих комах та зникнення бджіл, тому фермерам доводиться запилювати дерева вручну.
«Я б додав до цього ще одну малодосліджену, але важливу проблему – як на наше здоров’я впливає якість рослин, які обробляються хімікатами. Уявіть, що ви, попри застереження, купили неякісну шаурму і отруїлися. Результат, як ви розумієте, настане дуже швидко. А якщо рослини обробляють речовинами невідомого походження, то захворювання може настати й через декілька років. Тим більше, що у нас в країні застосовується низка засобів захисту рослин, формула яких взагалі не розкривається або ми не знаємо, чи відповідає вміст хімікатів заявленому. Це особливо стосується дешевих китайських препаратів», – зазначив Олександр Луцький.
Скільки часу ця отрута розкладається, скільки знаходиться в ґрунті, як потім впливає на генетику людини, яка вживає цю продукцію, ми не знаємо. Чи проводилися такі дослідження і якими були результати, нам не повідомляють. Все що нам залишається, це покладатися на добросовісність виробника цих хімікатів.
Восени минулого року пасічники перейшли до рішучих дій, влаштувавши пікет біля Кабміну із гаслом «Мертві бджоли не гудуть». Вони закликали уряд вжити заходів, адже інакше Україна може втратити своє місце у четвірці світових лідерів виробництва меду.
І ось, нарешті, є перше позитивне зрушення.
В парламенті зареєстрований законопроект №10052, яким пропонується зобов’язати агровиробників, що застосовують засоби захисту рослин чи агрохімікати, попереджати про це бджолярів. Фермери будуть зобов’язані завчасно надсилати смс-повідомлення на телефони бджолярів, пасіки яких знаходяться на відстані не менше 10 км від місця обробки. Раніше законодавство передбачало сповіщення про це через ЗМІ, але не уточнювалося, які саме – центральні, обласні чи місцеві.
Згідно з проектом в смс-повідомленні мають бути вказані дата, час і місце обробки, назву рослин, що опилюватимуть, назву і діючу речовину препарату, тривалість його дії і клас небезпеки для бджіл. До того ж обробка рослин, котрі опилюватимуться, здійснюється в період відсутності льоту бджіл – з 21.00 до 5.00.
Також цим законопроектом передбачається введення адміністративної і кримінальної відповідальності за нанесення шкоди бджільництву. Наприклад, незаконна рубка медоносних дерев або чагарників карається обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.
За приховування або надання неправдивої інформації пасічникам та органу місцевого самоврядування щодо загрози бджолам у разі, якщо це призвело до загибелі бджолиних сімей і завдало істотної шкоди, винні особи будуть оштрафовані на суму від 3 до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 2,8 до 4,8 млн грн) або обмеженням волі на термін до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до 2 років або без такого. Впроваджується також державна підтримка бджільництва у вигляді відшкодування 50% витрат, пов’язаних із цією галуззю.
«На мою думку, це правильний крок, але на цьому не варто зупинятися. Мають бути гучні розслідування фактів загибелі бджіл та притягнення винних до відповідальності. В перспективі слід подбати про збільшення площ квітучих полів, зменшення обсягів застосування пестицидів, а найбільш токсичні взагалі заборонити. Доцільним є також закріплення на законодавчому рівні екологічних вимог до сільського господарства, а також посилення державного контролю за якістю усіх харчових продуктів, які ми споживаємо. Долучитися до цього можуть й громадські активісти шляхом проведення просвітницьких кампаній з метою привернути увагу суспільства до цієї проблеми та територіальні громади», – підсумував Олександр Луцький.
