Субота, 25 червня 2016 16:25

День молоді: повернути віру в Україну

 26 червня ми будемо святкувати День молоді.  І як  в нас офі ційно  прийнято ,  в цей день з високих трибун лунатимуть вітання  і звер не ння до  нашої молодої зміни  зі словами  впевненості, що  саме  завдяки їм Україна матиме майбутнє .  Істинні слова, але поки що далекі від тих можливостей, які є в української молоді.

Аналізуючи  основні права та свободи молоді, зауважимо, що вони не відрізняються від прав і свобод всіх громадян України. Про це свідчить той факт, що в Основному Законі – Конституції України, якій 28 червня виповнюється  20  років, відсутнє слово «молодь». Однак, розуміючи, що молодь є окремою соціальною групою, законодавець прийняв Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 року. У  цьому документі  визначено, що молодь – це громадяни України віком від 14 до 35 років.  Записано:  про перше робоче місце, підтримку підприємницької діяльності, вирішення житлових проблем, право на освіту та культурний розвиток тощо. Загалом передбачено  відповідальність держави  за створення умов щодо саморозвитку і самореалізації молоді.

Натомість на практиці маємо ситуацію, за якої  Україна швидкими темпами і безповоротно втрачає власну молодь.  Фактично  ключову конкурентну перевагу  в  сучасному світі, де  креативний капітал цінує ться набагато більше за сировинні ресурси. Соціологічні дослідження  свідчать, що  50 відсотків молоді  готові поїхати з України у пошуках кращого життя. Такий надвисокий відсоток «латентних мігрантів» пов’язаний з існуванням ни зки важливих соціальних проблем, які не вирішуються державою з року в рік.

Не розуміють  потреб молоді і ті політичні сили, які формують державну по літику. Через низьку явку  на виборах  молодь  як електоральна група  політиків  не цікавить. Тому б ільшість партій у власних програмах обмежується декларативними заявами про високу стипендію, перше робоче місце тощо. Маємо враховувати, що  такий «популізм» досягає зворотного  ефекту і  відштовхує молодих людей  від політики. С учасна молодь  вміє аналізувати  і не терпить  обману, яким зловживають наші політики.  Саме зневіра  у можлив ості самореалізації у власній країні  і  є  для неї  основним м отиваційним чинником масово  їхати  закордон , де така перспектива можлива. 

З однієї сторони ,  виїзд  молоді  за кордон на навчання і роботу  несе  позитиви ,  бо вона отримує іноземну  освіту і досвід.  А з іншої,  кількість  українськ ої молоді у європейських країнах вже просто приголомшує, тому  виникає  сумнів,  чи захоче вона  колись повернутись  в Україну.  Варто відзначити, що сьогодні вік трудових мігрантів значно помолодшав. Я кщо 5-7 років тому  він  становив у середньому 40-45 років, то сьогодні – до 30 років.

В останні роки до традиційної сезонної міграції робочих спеціалістів додалась  хвиля мігрантів для навчання  та спеціал істів зі сфери  ІТ, інженерів  тощо . Якщо раніше украї нці намагались виїхати в заможну Західн у  Європу , то зараз з радістю обирають країни  Центрально-Східної Європи,  в  яких після вступу в  ЄС  в  самих виник кадровий  голод.  Такі сусідні країни як  Польща та  Чехія здійснюють цілеспрямовану політику залучення українських кваліфік ованих працівників і студентів.

Я кщо ми хочемо зберегти  нашу  молодь, маємо с творювати умови  для  отримання  нею  хорошої і конкурентної освіти в  Україні,  можливості розпочати власну справу,  надавати  пільгові кредити  для купівлі житла  тощо.  Не менш важливо  за пустити в роботу «соціальні ліфти ».

З цією метою при Аграрній партії України, за ініціативи молодих людей ,  розпочала діяльність Молодіжна Рада, яка зібрала представників  з  усіх областей України. Головним  її  завданням є робота зі студентством, надання консультаційної допомоги молодим підприємцям, підтримка спортивних та культурних ініціатив. Маємо разом  працювати над поверненням віри  в Україну.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.