Середа, 06 квітня 2016 15:37

Наш Гоголь

1 квітня у день народження нашого славетного земляка, неперевершеного майстра слова, класика світової літератури Миколи Васильовича Гоголя у Шишацькому Будинку культури з ініціативи Полтавської обласної організації Аграрної партії України та за підтримки ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» відбувся освітньо-мистецький захід «Наш Гоголь». На  урочистості з нагоди 207 річниці із дня народження Миколи Гоголя завітали старшокласники  та вчителі шкіл Шишацького району, а також Орданівської, Балясненської, Диканського, Лютенської Гадяцького  та Човнофедорівської Зіньківського районів.

Перед початком заходу усі присутні мали унікальну нагоду переглянути виставку  робіт талановитих людей Шишаччини, зокрема заслуженого майстра мистецтв України Михайла Онацька, Валентини Колісник, Миколи Кармазина.

Перша частина освітньо-мистецького заходу проходила у форматі дискусійної платформи, у якій взяли участь кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, Член національної спілки журналістів України, Член національної спілки краєзнавців України Гліб Кудряшов, заступник директора з наукової роботи Національного музею-заповідника Миколи Гоголя Ірина Волошина, голова Полтавської обласної організації Аграрної партії України, депутат обласної ради, генеральний директор агрофірми ім. Довженка, заслужений працівник сільського господарства України Віктор Скочко.  Для обговорення модератор заходу   запропонувала  спікерам три теми: роль України у творчості письменника, ставлення Гоголя до України та Гоголь – український чи російський письменник. Під час дискусії спікери доторкнулися до творчості геніального письменника, проаналізували його зв’язки з Батьківщиною та джерела натхнення. Аргументуючи свою точку зору учасники інтелектуальної платформи, зверталися до маловідомих фактів життєвого і творчого шляхів Гоголя.

- Гоголь – письменник зі світовим ім’ям, і надзвичайно приємно усвідомлювати, що ми є його земляками, що саме із Шишаччини розпочалася його дорога у великі світи, - розпочав діалог Віктор Скочко. – Полтавщина із усім її неповторним колоритом, чарівною природою, глибокими традиціями, козацьким духом надихала Миколу Васильовича на написання його незабутніх творів, живила його талант. Особисто я пишаюся тим, що є земляком Гоголя, навіть більше я  його сусід. Поруч із родинною садибою Гоголів-Яновських розташована і хатина моєї мами.

- Сьогодні лунає багато суперечок про приналежність Гоголя українській чи російській культурі. Але ж дитинство його минуло в Україні, його коріння тут, на Полтавщині. Його джерела натхнення – український фольклор, казки, легенди, пісні, -  додав  Гліб Кудряшов.

Коли Гоголь тільки розпочинав свою літературну діяльність, українська тема викликала великий інтерес та привертала увагу багатьох, як іменитих, так і поверхових авторів, адже їм було цікаво описувати «країну веселих бенкетувань, нескінченних забав, козаків, шароварів, галушок і вареників». Однак більшість із них пішли в забуття, а Гоголь залишився. Про  те у чому феномен письменника розповіла Ірина Волошина:

- Із самого малечку маленькому Миколі дід Опанас і бабуся Тетяна розповідали казки, звичаї, обряди. Пізніше він любив дивитися вистави українського вертепу, відвідував пасіку в урочищі Яворівщина. Мабуть, саме тому і розповідь у «Вечорах на хуторі біля Диканьки» веде пасічник  Рудий Панько. Коли письменник приїхав до Петербурга його надзвичайно вразило те, що там мало хто знав про Україну, і він вирішив розповісти про свою батьківщину. Саме тут побачили світ два томи  «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки» і збірка «Миргород». А написані вони були не російською, а поетичною гоголівською мовою, наповненою українськими словами, прислів’ями, приказками.

Микола Васильович дуже любив українську мову, тому його часто називають українським Далем, оскільки саме він уперше уклав українсько-російський словник. Крім того він був справжнім етнографом. У Василівці записав понад 200  народних пісень.  А ще  мало хто знає, та його безсмертний твір «Тарас Бульба» хореографи вивчають як посібник із українських народних танців.

Все життя великий письменник перебував у пошуку. У листі до Олександри Смирнової із Франкфурта Гоголь написав: «Сам не знаю, яка в мене душа, хохлацька чи російська…» З цього приводу і донині дискутують літературні критики та науковці. Свою думку з цього приводу під час дискусійної платформи висловив Гліб Кудряшов:

    - Гоголь з певних обставин залишив Україну, але жив і працював, як літератор, не лише у Петербурзі та Москві, а і в Швейцарії, Римі, шукав життєві істини в Єрусалимі. Але навіть там не знаходив відповіді на головне питання свого життя. Перечитуючи наукові видання, підручники, можна зробити висновок, що саме Гоголь є творцем українського романтизму, а в російській літературі він творець російського реалізму. Тобто ми бачимо, що Україну письменник змальовував як ідеальний світ. Але про що б він не писав і яким би не був задум його творів, він усе одно звертався до України, линув до її традицій. Він мріяв написати популярну історію України, але, на жаль, рано пішов із життя.

- Гоголя потрібно читати у різні періоди життя, адже кожного разу сприймаєш його по-новому. Хочу наголосити, що за інформацією Книжкової палати  ЮНЕСКО, є три письменники, яких найбільше читають у світі – Федір Достоєвський, Антон Чехов та Микола Гоголь, - акцентувала увагу Ірина Волошина.   

- На одній із зустрічей з сучасним українським автором Мирославом Дочинцем, я почув із його вуст таку фразу: «Україна тримається на трьох світочах -  Григорій Сковорода, Тарас Шевченко і Микола Гоголь.»   Гоголь є українським письменником, який писав російською мовою. Гоголь наш! – розповідає Віктор Скочко. – Нині Україна бореться за свою незалежність. І це не тільки війна на Сході. Це й перезавантаження економіки, ідеології і свідомості суспільства. Для того, щоб країна відбулася нам потрібно виховувати патріотів, потрібно, щоб діти знали свою історію, культуру, традиції, духовність. Саме із цією метою ми й організований  освітньо-мистецький захід. Я переконаний, що у  нашої країни  світле майбутнє. А ми для цього докладемо усіх зусиль.

Також голова Полтавської обласної організації Аграрної партії України запропонував зробити такі інтелектуальні зустрічі зі школярами традиційними і оголосив про своє рішення започаткувати обласну Гоголівську премію, яку щорічно вручати талановитим дітям Полтавщини за найкращі творчі роботи. Його ідею підтримали й інші спікери, пообіцявши свою підтримку у організації творчого конкурсу.

Після дискусійної платформи та невеликої перерви на учнів чекало незабутнє свято української народної пісні та театрального мистецтва, які так любив Микола Гоголь. Народний фольклорний ансамбль «Жива вода» імені Павла Бакланова факультету філології та журналістики ПНПУ імені В.Г. Короленка ( художній керівник один із провідних хормейстерів області Лариса Бакланова)  подарував присутнім  автентичні веснянки та жартівливі пісні. Щоразу зал невтомно аплодував майбутнім педагогам.  А потім на сцені ожили відомі персонажі незабутніх творів Миколи Гоголя. Актори народно-драматичного театру «Промінь» Великосорочинського Будинку культури майстерно зіграли найцікавіші уривки із «Як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем», «Сорочинського ярмарку», «Ніч перед Різдвом». Захід пройшов у невимовно щирій і теплій атмосфері. Народний артист України Герман Юрченко, який теж завітав на  урочистості, висловив  думку, що 1 квітня, день народження Миколи Гоголя, має стати для України загальнонаціональним святом. І це ще раз підтвердило, що Гоголь справді наш! Бо ж як написав свого часу Олесь Гончар: « Тож якщо і була і в ньому таємнича всепоглинаюча любов, яка його вічно палила, то скоріше це була Україна, мати всієї його поезії, його вразливої душі, здатної так відчувати божественну красу життя».

                                                                  Наталія Хорольська

 

 

Галерея зображень:

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.