Середа, 10 серпня 2016 14:19

Аграрії визнали роботу уряду Гройсмана руйнівною, – Віталій Скоцик

Лідер Аграрної партії Віталій Скоцик. Фото: Олег Петрасюк

 

Жнива в Україні на фініші. Та чи довго тішитиме українців нинішній урожай? До чого вже восени готуються аграрії і до чого бути готовим нам? Хто хоче відібрати у селян угіддя і чому? Чи загрожує державі запрошений з інших країн менеджмент? Про все це – у нашій розмові з людиною, яка пропонує українцям об’єднатися навколо землі і створити власне економічне диво у найближче десятиліття, – лідером Аграрної партії Віталієм Скоциком.

 

– Завершуються жнива. Урядовці звітують про рекорди. Аграрії ж погрожують страйками. Аграрна партія звернулася з відкритим листом до керівництва держави. Де тут логіка? Чого аграріям не вистачає?

 

– Насправді ніхто не може звітувати про якийсь урожай, бо чіткої системи обліку того, що зібрано, у державі на сьогодні немає. Будь-яка цифра, яка з’являється – це цифра, яка не може відповідати реальній ситуації в галузі. Незалежно від того, скільки ми зібрали, експорт впав на 12,9%. Це офіційна статистика за перше півріччя. І аграрне виробництво продовжує падіння, воно становить 1,3%. Вперше за 15 років аграрне виробництво впало на 4,7%. І це результат недолугого управління економікою нашої країни, використання ганебних кроків у податковій системі. Ми втрачаємо основну нашу галузь, єдину фактично живу і активну нині. Ми звернулись до керівництва держави з відкритим листом, вимагаємо врахувати наші пропозиції в бюджеті-2017, внести зміни в податкове законодавство. Якщо це не буде зроблено, аграрії вийдуть на всеукраїнський страйк. Люди доведені до відчаю. У вересні буде зрозуміло, здатен уряд чути чи просто імітує діалог з аграріями. Трактори і комбайни вже сьогодні готові їхати на Київ. 

 

– Ви самі жнивували? Як можете оцінити цьогорічний врожай?

 

LEM 62133

 

– Урожай буде орієнтовно на рівні минулого року, але таким він буде не завдяки, а всупереч. Аграрії отримали значно менше фінансового ресурсу, який держава елементарно забрала через зміну оподаткування. Ця спрощена система, яка замістила фіксований сільськогосподарський податок, за останні півтора року збільшила навантаження на один гектар землі в обробітку в 41 раз. У 41 раз! Водночас змінений був спеціальний режим ПДВ, при якому держава сьогодні забирає в аграрія з його оборотних коштів 85%. Ми просто не змогли закупити якісне насіння, достатньо добрив, нормально підготуватися до посівної кампанії. Завдячуємо винятково природі, яка цього року створила умови для того, щоб український селянин отримав достойний урожай. 

 

– Чому Ви особисто щороку на комбайні?

 

LEM 5597 2

 

– Кожна людина шукає енергетичний заряд для того, щоб рухатися вперед. Раз на рік хтось вибирається у відпустку до моря чи в гори. Та, як на мене, найбільший енергетичний заряд у цей час саме в полі. Те зерно, яке збираємо, – накопичена енергія сонця, землі, води, повітря і праці людей. Одним словом, маю відпустку на комбайні. 

 

– А села святкують нині обжинки? Які настрої у селян?

 

– Зараз майже кожного дня у різних регіонах я є учасником обжинок – традиційного ритуального святкування, дуже важливого для українського селянина. Урожай зібраний, але людей не покидає тривога чи зможуть вони посіяти озимину. Причиною є фіскальна і бюджетна політика уряду. До цього додайте здирницьку тарифну політику, злиденні зарплати і пенсії. І все це в умовах війни, на якій воює більше 75% синів і чоловіків-селян.

 

– Аграрна партія продемонструвала досить неочікуваний, гарний результат на місцевих виборах – увійшла до п’ятірки переможців. Чий ви проект? Вам допомогли на Банковій?

 

– Ми не є чиїмось проектом. Наша сутність побудови партії – знизу до верху. Ті люди, які йшли на останніх місцевих виборах, завдяки яким ми і отримали хороший результат, виключають підхід до партії, як до «проекту». Це ті люди, які творять реальні справи на місцях, які ніколи в політику не ходили, які за останні 5, 10, 15, 20 років створили маленьке, середнє, велике підприємство з робочими місцями і наповнюють локальний і загальнонаціональний бюджет. Я гордий тим, що нам вдалося їх переконати йти в політику.

 

– Яким чином?

 

– Історичними прикладами. Аграрна галузь у сильних державах свого часу ставала ключовою, бо вона створювалась не державними підприємствами, а приватною працею. І ці люди-трударі були здатні об’єднатися між собою, відстоювати свої інтереси, взяти відповідальність за свою громаду і свою країну. Тільки тоді виживала держава. Якщо вони були не здатні цього зробити, гинули вони і держава разом з ними. У нашому історичному минулому, не так давно, у 30-х роках, був саме той період, коли селяни не змогли організуватися. Вони були знищені. Й Українська держава теж була знищена. А голодоморами українців добили. Зараз ми маємо шанс згуртувати людей, які працюють на землі.

 

– Ви заявили про наміри виключити нардепа від БПП Бакуменка з партії. Чому члени Аграрної партії в БПП?

 

– Головою Аграрної партії я був обраний тільки у вересні 2014-го. Декілька членів нашої партії справді йшли за списками БПП, адже ми не брали участь у парламентських виборах. Серед них є два депутати – Леонід Козаченко та Олександр Бакуменко. Критика щодо Бакуменка звучала у контексті розгляду законопроекту про емфітевзис (право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. – Ред.) у профільному аграрному комітеті Верховної Ради. Щойно з’явилося його інтерв’ю в медіа, весь аграрний простір завирував із вимогою позбавити депутата членства в Аграрній партії. Такі повноваження – прерогатива з’їзду. Тому була зроблена лише заява про те, що аграрії обурені підготовкою цього законопроекту. Однак якщо депутати, котрі є членами нашої партії, не будуть погоджувати у партійному середовищі законопроекти, які вони напрацьовують, то на наступному з’їзді йтиметься про їхнє виключення з партії.

 

– Враження, що партію очікує велика чистка?

 

– Чистка буде. 

 

– Зараз народні депутати у відпустці. Яку б Ви дали оцінку діяльності парламенту?

 

– Надзвичайно низько оцінюю, починаючи з недолугих програми уряду і коаліційної угоди, які цілковито не орієнтовані на виведення країни з кризи. Урядова програма не наближує нас до створення робочих місць, до збільшення купівельної спроможності населення. Сама логіка її концепції, де зазначається про нарощення виробництва зерна й експорту у 2,5 раза, – ілюстрація цієї недолугості.

Ми світові віддаємо сировину, на якій добре заробляють всі, але не наша держава. Власне, послідовна робота українського парламенту свідчила про те, що конструктивізму в його діях було дуже мало. У підсумку парламент несе відповідальність за роботу попереднього та чинного урядів. Декілька днів тому було засідання Аграрного союзу України, під час якого роботу нового уряду Володимира Гройсмана за 100 днів було визнано руйнівною. Не малоефективною, не недостатньо продуктивною, а руйнівною! Це є характеристика того, як ставляться аграрії до дій уряду. 

 

– Ви заявляєте, що здатні продемонструвати суспільству альтернативний уряд. Дуже амбітна мета для не парламентської партії. Де Ви візьмете стільки фахівців?

 

– Жодна партія не народилася парламентською. А в нашому суспільстві на цей момент достатньо фахівців у всіх сегментах, які здатні будувати свою країну. Моє завдання, як лідера партії – об’єднати цю справжню еліту в медицині, спорті, культурі, мистецтві, у різних галузях економіки, зібрати її за круглим столом, розробити стратегію розвитку нашої держави і презентувати менеджерський колектив, який зможе її зреалізувати.

 

– Сьогоднішня команда влади активно наймає на державні посади іноземців і роздає їм громадянство України. Ваше ставлення до цього як людини, яка багато років працювала в США і Великій Британії?

 

– Таку практику вважаю принизливою для нації, яка має 42 мільйони населення. Ніхто нам не побудує країну, якщо ми самі цього не зробимо. Мені важко уявити, як Польща, наприклад, запрошувала б іноземних міністрів для того, щоб вони керували економікою в їхній країні. Вони знайдуть поляка, який показав високий результат за кордоном і може такий же результат дати своїй країні. Але купляти міністрів – такого в світі цивілізованому не застосовує ніхто! Чому? Бо міністр повинен нести відповідальність перед своїм народом, перед своїми батьками, дітьми і внуками, оскільки йому жити в цьому суспільстві. Обмежувальні моральні принципи мають надзвичайне значення.

Український міністр ніколи б не говорив, що треба позбавити діток у школі харчування у молодших класах. У цьому ж році вперше держава не годує учнів. Добре, що фактично у всіх сільських школах це на свої плечі взяли аграрії. А в містах такого ж і близько нема.

 

– Ви бачите себе президентом чи прем’єром?

 

– Я все життя був успішним управлінцем. Знаю, як будувати велике підприємство, знаю, як об’єднувати людей. Сьогодні я об’єдную різних людей з метою створення стратегії розвитку України. Людина, яка це робить, повинна бути готова зайняти позицію прем’єр-міністра. Я – готовий.

 

– Яке найбільше надбання України за 25 років?

 

– Революції 2004-го і 2014-го років продемонстрували, що в нас є нація, є активне суспільство, яке прагне розбудови своєї країни. 

 

– Яке найбільше розчарування за 25 років?

 

– Ми за цих 25 років так і не почали будувати свою країну. Її грабували, її ґвалтували. Тепер дійшли і до аграрної галузі. Для чого? Зробити так, щоб селянин був бідний, не зміг працювати на своїй землі, а далі вкрасти українську землю, як вкрали промисловість. Вкрадуть землю – цієї держави вже не буде... Але я думаю, для того, щоб почати робити дійсно конструктивну річ, треба було впасти до того рівня, де ми тепер. То є стимул зрозуміти, що ніхто замість нас нічого корисного для нашої країни не зробить. Зараз саме той час – час діяти. 

 

– Яких змін потребує Конституція України?

 

– Сучасна Конституція, на наш погляд, не є завершеним елементом. Має бути створений абсолютно незалежний орган, який би допрацював основний закон держави. Цей проект у підсумку мав би бути винесений на референдум і оцінений громадянами. Принциповим моментом для нас є у центрі Конституції непорушне право на приватну власність. У нас достатньо розуму і консолідованої думки у суспільстві для того, щоб вибудувати цей закон так, аби він не залежав від думки президента чи ще кого-небудь. До речі, сьогодні я все частіше чую, що Україні не потрібний президент. 

 

– Ви за чи проти продажу землі? І чому?

 

– Я проти того, щоб в українців вкрали українську землю. Ми категорично проти зняття мораторію з продажу земель сільськогосподарського призначення в категорично збіднілій країні, де люди не зможуть купити землю. У такому випадку земля акумулюється в руках великого капіталу, найбільш ймовірно не українського, а іноземного, а нам доведеться наймитувати на своїй же землі.

 

– Ви заявляєте, що необхідно провести референдум щодо землі. Сформулюйте чіткіше, що Ви маєте на увазі, адже згідно зі статтею 13 Конституції України земля належить українському народові...

 

LEM 62135

 

– Найперше, маємо допрацювати повноцінне земельне законодавство, земельний кадастр, створити земельну агенцію або земельний банк, які регулювали б обіг сільськогосподарських земель. На сьогодні майже 85% українців проти купівлі-продажу землі. Тільки після цих процедур на розгляд референдуму, за яким і буде остаточне рішення, потрібно виносити модель обігу землі – з елементами купівлі-продажу або без них. Так, українська земля належить українському народові – не парламенту, не уряду, не президенту. Будь-які питання, які стосуються концептуальних рішень щодо національного ресурсу, мають бути запитані в українського народу. Інструментом для цього і є референдум.

 

– За кілька місяців люди отримають платіжки з новими тарифами. Як люди будуть їх сплачувати?

 

– Тут є дві речі. Перша – саме підняття тарифів. Друга – компенсаторний механізм. Ці тарифи здирницькі! Люди не зможуть сплачувати рахунки. Ми живемо в країні, яка має один із найбільших профіцитів вироблення електроенергії. Наша вся електросистема розрахована на потужність 55 тисяч МВт у рік. Сьогодні наша економіка від сили використовує 25 тисяч МВт. Маючи такий запас, нічний тариф можна спокійно робити нульовим. У нас є газ, вугілля для забезпечення внутрішніх потреб населення. Політика підняття тарифів – яскравий приклад не стільки немічного управління економікою й природними ресурсами, як великої корупції. Ми чуємо від наших прем’єрів, що головна причина такого рішення – вимога МВФ. Разом із тим – скандал у Верховній Раді, в якому фігурує депутат, котрий організував схему, за якою протягом багатьох років купляв газ українського виробництва по 2 тисячі гривень, продаючи українському населенню по 7 тисяч гривень. Де ж цей ринково обґрунтований рівень, про який говорять нам прем’єри? Можливо, вони просто мають свою зацікавленість у процесі?

Наступне. У нас у цьому році не 5 мільйонів домогосподарств, а 7,5 будуть отримувати державні субсидії. Звідки взятися грошам? Вони будуть лише генеровані з ще працюючого бізнесу в нашій державі. Тобто мають або з’явитися нові податки, або, якщо повернутися до аграрного сектору, має бути зняте те, що ще хоч якось підтримувало виробництво. Аграріїв буде переведено на загальну систему оподаткування на прибуток і ПДВ. Отож за наш рахунок будуть виплачуватися субсидії компаніям-прокладкам, які нічого не виробляють, а просто надають послуги. Таким нехитрим способом економіка всієї держави йде на дно. 

 

– Ви декілька разів поспіль підкреслили «ще працююча галузь»... 

 

– Так, наголос на слові «ще». Я назву дуже прості цифри, які шокують і Вас, і читачів IA ZIK. Чи знаєте Ви, що в нашій країні за останні два роки ми втратили 2,5 мільйона робочих місць? Уявіть, президент США виходить із річним посланням до свого народу і говорить, що на 140 мільйонів американського населення втрачено 2,5 мільйона робочих місць! Що з ним було б його в країні?! Для України з населенням 42 мільйони втрачених 2,5 мільйона робочих місць за цей період – це навіть не катастрофа, це колапс! Це щодо найманих працівників. За останні 2 роки в країні не стало 500 тисяч підприємців – тих людей, які працювали в малому та середньому бізнесі. Ще одна цифра. З майже 400 тисяч офіційно зареєстрованих безробітних 80% – люди з вищою освітою, люди, які сьогодні змушені блукати світом, мити в італійських ресторанах посуд, у Португалії вигулювати собак, їхати в Британію, щоб доглядати за старою бабкою... У нас 7,5 мільйона працездатного населення сьогодні обслуговує і прибирає за західноєвропейцями! Ось Вам і є приклад того, про що ми говоримо, як про катастрофу. 

 

– Підняли тарифи, піднімуться і ціни на продукти. Чи не так? Який Ваш прогноз на осінь?

 

– Аякже. У собівартості продукції, яка виробляється, обов’язковий складник – ресурси. Подорожчання газу, електроенергії автоматично призведе до подорожчання сировинної продукції. А це, у свою чергу, зниження конкурентоздатності на зовнішніх ринках, на внутрішньому ринку – шалені ціни на продукти. Індекс споживчих цін уже цього року підвищився від 40 до 50%. Це не межа, ціни зростатимуть і надалі. 

 

– Аграрна партія – галузева партія. Більшість ваших аграріїв в БПП, а владі вже не довіряє більше як 80%. Селян «окучує» і ЮВТ, Ляшко до ВР корів водить. На якого виборця розраховуєте Ви? 

 

– Це стереотип, що ми є галузевою партією. Якщо уважно глянути в історію світової політичної системи, демократії відбулися там, де з’явилися аграрно-селянські рухи, які перетворилися згодом у потужні аграрні партії, ще далі – в загальнонаціональні партії. Демократична партія США започаткована землевласниками. Республіканська партія США з’явилася на ідеї скасування рабовласницького права і проведення земельної реформи. Консервативна партія Великобританії – найстаріша парламентаристська партія в світі – також пішла від землевласників.

Сьогодні в Україні є вільний селянин, який творить 41% економіки. Аграрна партія ні за суттю, ні за принципом не може бути галузевою партією. Ми говоримо про харчування в школі. Хто взяв на себе цю відповідальність? Аграрії. Хто дбає про дороги в селах? Хто ремонтує фельдшерсько-акушерські пункти? Хто тягне водопроводи? Аграрії. Україна – це земля і люди. Наша конкурентна перевага – 25% світових чорноземів. Об’єднуємося навколо землі і нам не потрібно шукати іншої національної ідеї. Жодна країна, яка творила економічне диво, не мала стільки ресурсів, як маємо ми з вами. 

 

– Чого бракує українській політиці?

 

– Для того, щоб будувати свою країну, потрібні три речі. Перше – готовність суспільства. Друге – структурована модель політичної системи. Раціональна, розумна політична система – це 3, 5 або 7, але не 130 партій. Третя фундаментальна річ – чітке бачення, якою має бути економіка держави. Передумовою цього є консолідація еліт. До того, як партія приходить у парламент, вона вже повинна мати продуманий підхід втілення економічної моделі із потребами громадян у пріоритеті. Нашу економічну модель розвитку України, яку зараз вибудовуємо, ми презентуватимемо вже у листопаді на з’їзді партії.

 

– Незабаром книжковий форум у Львові. Не плануєте завітати?

 

LEM 62134

 Лідер Аграрної партії Віталій Скоцик. Фото: Олег Петрасюк

 

– Обов’язково! І не просто як відвідувач, а презентуватиму власну книгу. Я вже випустив декілька книг за своє життя. Але «Як нам жити в епоху змін?» для мене на нинішньому етапі є визначальною – своєрідний підсумок моїх двох років у політиці. 

 

– Хто став Вашим натхненником у цій справі?

 

– У контексті державотворення авторитетом для мене є Іван Плющ, двічі голова Верховної Ради, людина, яка підписувала Декларацію про державний суверенітет України. Він видав у 1993 році книгу «Хто ми і куди йдемо?». Протягом 23 років я шукав у своїй голові відповіді на ці питання.

 

Розмовляла Тетяна Сащук 


 

Джерело: ZiK


 

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.