Середа, 30 грудня 2015 09:59

Аграрна партія: Повернення у велику політику

Сьогодні в українських аграріїв є два шляхи: перший – об’єднатися, щоб захистити українське село, а разом з ним і Україну, та другий – залишитись поодинці і втратити останню надію на гідне життя. Аграрії обирають боротьбу, а відтак і перемогу. 

В умовах коли по всій території України сільгоспвиробники відстоюють збереження в податковому законодавстві спецрежиму ПДВ для сільськогосподарських підприємств, проведемо короткий екскурс досягнень Аграрної партії України в році, що минає.

Передусім варто сказати, що будучи однією із найстаріших політичних партій в країні, яка заснована 5 грудня 1996 року, Аграрна партія цього року стала головною несподіванкою політичного життя. Свідченням чого є вагомі здобутки у виборчих перегонах на місцевих виборах та лідируюча роль у відстоюванні інтересів як сільсьгоспвиробників, так і малого і середнього бізнесу в цілому.

Тепер про все по порядку. На відміну від інших партій, які формуються зверху, Аграрна партія р еформується на основі принципів центристського демократизму та вибудовується від первинних осередків до керівних органів партії знизу до верху. Орієнтуючись на ініціативу та підтримку в громадах Аграрна партія за рік провела чотири З’їзди та більше вісімдесяти Аграрних форумів в усіх областях України. Заходи у форматі спілкувань з людьми відбувалися не випадково, а тому, що у такий традиційний для українців спосіб громади шукали шляхи вирішення найболючіших проблем. На форумах обговорювали роль аграрного сектору в економіці країни, його подальший розвиток та реформування, шукали відповіді на вирішення соціальних питань. Проведення форумів дало змогу об ’єднати аграріїв, вчителів, лікарів, представників інших професій в одну політичну силу. Мета такого об ’ єднання – розбудова політичної партії на довготривалу перспективу, а не під окремі вибори.

Якщо у країнські політичні реалії апріорі передбачають обов’язкову наявність потужного капіталу одного або кількох інвесторів Аграрна партія України стала винятком із загальних правил вітчизняного політикуму, а її найбільшим капіталом на місцевих виборах виступили аграрії, фахівці, господарники. При цьому Аграрна партія опирається на широку соціальну базу. На місцевих виборах від Аграрної партії тільки у третині випадків йшли люди, безпосередньо пов’язані з аграрною сферою. Це відображає відповідну частку в економіці держави. Більшість кандидатів були представниками освіти, науки, медицини, державного управління. Тобто політична сила основним завданням бачить делегування у структури державного управління людей, здатних ефективно господарювати в різних галузях економіки.

Мовою цифр

В загальному підсумку місцевих виборів 2015 року Аграрна партія України отримала п’яте місце за кількістю обраних депутатів місцевих рад, перше місце за ефективністю виборчої кампанії, якщо оцінити кількість висунутих кандидатів і отриманих депутатських мандатів, друге місце за кількістю голів новостворених громад та третє місце – за кількістю обраних від неї депутатів новостворених громад і за кількістю міських та селищних голів.

На сьогоднішній день в органах місцевого самоврядування по всій території України Аграрна партія представлена 3 472 депутатами, 202 міськими, селищними та сільськими головами. Довіра громад покладає на аграріїв високі вимоги та відповідальність по відстоюванню та захисту інтересів людей.

Флагман аграрного руху

Сьогодні в Україні сільськогосподарське виробництво тримає на плаву економіку країни. Тому цілком закономірно, що разом із профільними асоціаціями Аграрна партія виступила центром об’єднання аграрного руху, на захист сільгоспвиробників від фіскального тиску уряду, який свої прорахунки в економічній політиці та «діри» в бюджеті намагається залатати коштом сільгоспвиробників. Замість того, щоб стимулювати виробництво уряд не полишає спроб збільшити податкове навантаження на єдину галузь економіки в Україні, яка до недавнього часу демонструвала позитивні показники росту.

Вперше масовий аграрний страйк Україна побачила цьогоріч влітку. Всупереч коаліційній угоді уряд в червні подав до парламенту законопроект № 2173а про електронне адміністрування ПДВ, де було включене й питання термінового скасування спецрежиму ПДВ. Такий поворот збурив аграріїв усієї країни і владі довелося відступити.

Однак, чим ближче було до прийняття бюджету на 2016 рік тим активнішим ставав уряд щодо скасування системи спеціального режиму оподаткування для сільгоспвиробників. Щоб оправдати, недоцільне з економічної точки зору, рішення уряд вдався до маніпулятивного твердження, що скасування спецрежиму ПДВ є головною умовою щодо надання МВФ кредитної підтримки Україні. Втім в це віриться з трудом. До того ж збереження існуючої системи оподаткування аграрного сектору до 1 січня 2018 року передбачено Коаліційною Угодою та Програмою дій Уряду. Пільги для агропромислової галузі також прописані в Угоді про асоціацію України з ЄС, згідно норм СОТ.

Незважаючи на багатотисячні мітинги протягом грудня в областях та під стінами Верховної Ради уряду все таки вдалося проштовхнути прийняття парламентом Закону № 3688 від 24 грудня 2015 р., який замість чинної системи спецрежиму ПДВ для сільгоспвиробників запроваджує для рослинництва: 15% від ПДВ залишити виробнику на спецрахунку, 85% – в бюджет. Для свинарства та птахо виробництва – 50 на 50. Для скотарства 80% ПДВ залишається підприємству, 20% в бюджет. При чому ці норми діятимуть всього рік, а потім будуть повністю скасовані. Так званий «компроміс» влади щодо ПДВ дає змогу розвиватися лише посередникам трейдерам, яким і будуть відшкодовувати ПДВ, натомість знищує дрібних та середніх сільгоспвиробників.

У відповідь на дії влади Страйковий комітет прийняв рішення із 26 грудня перейти до безстрокового етапу Всеукраїнського страйку обабіч найважливіших автомагістралей країни. Аграрії вимагають від Президента накласти вето на, проголосований парламентом Закон № 3688 в запропонованій редакції, адже його прийняття означатиме крах агропромислового комплексу.

Посилення фіскального навантаження на аграріїв через підвищення єдиного податку, часткове скасування спецрежиму ПДВ, збільшення акцизу на пальне, в окремих випадках збільшення податку на нерухомість призведе до втрати аграріями більше 20 млрд. грн. та скорочення в галузі 100 тисяч робочих місць. Також це спровокує підвищення ціни на продукти харчування.

 

Джерело: Ліга

 

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.