Вівторок, 13 вересня 2016 19:05

Чому українські аграрії б’ють на сполох?

Денис Марчук

Заступник голови Аграрної партії України.

 

 В демократичних державах, коли діалог із владою не приносить результату, єдиним ефективним інструментом досягнення кращих умов праці та ведення бізнесу є страйк. Ми з вами вже не раз спостерігали, як працівники різних галузей економіки, страйкуючи, змушували владу до себе прислухатися. У страйковому русі України протести сільгоспвиробників займають помітне місце. Тільки минулого року аграрії провели сім великих акцій протесту.

Приводом для поновлення страйкової активності сільгоспвиробників напередодні чергових податкових змін є наміри уряду у 2017 році повністю скасувати спеціальний режим ПДВ для сільгоспвиробників, не дивлячись на очевидний негатив на аграрну галузь та село в цілому. І це після того, як на засіданнях Робочої групи за участю представників Міністерства фінансів, Міністерства аграрної політики, Державної фіскальної служби та аграрних асоціацій, яка працювала протягом літа, було попередньо домовлено про повернення з 1 січня 2017 року до умов оподаткування в частині спеціального режиму ПДВ, які діяли до 2016 року – для виробників тваринницької продукції, продукції овочівництва, садівництва, виноградарства та цукрової галузі. Однак на засіданні Кабінету міністрів України, яке відбулося 31 серпня, урядовці відмовилися від досягнутих раніше домовленостей.

При збереженні тенденції низьких цін на сільгоспкультури на світовому ринку, зростанні витрат на їх виробництво та низькій купівельній спроможності громадян в українському аграрному секторі все більш помітними стають стагнаційні та кризові процеси, які ще більше посилюються податковими ініціативами уряду. Саме тому, щоб привернути увагу суспільства та влади до проблем галузі, сільгоспвиробники планують вийти на Всеукраїнський аграрний страйк.

 

Україна без "аграрки"

Щоб дати відповідь на питання, чому аграрії в сезон збору врожаю та осінньої посівної кампанії виходять на страйк, проаналізуємо негативні наслідки, до яких призведе повне скасування спецрежиму ПДВ. Для цього проведемо порівняльний аналіз основних показників розвитку виробничих потужностей агропромислового комплексу за результатами 1998 та 2015 років. Як ми знаємо, у 1998 році спецрежим ПДВ було запроваджено, а наприкінці 2015 року частково скасовано.

 

Світовий лідер у галузі рослинництва

У 2015 році урожайність зернових культур, без урахування тимчасово окупованих територій, становила 60,1 млн т, а в 1998 році на всій території України – 26,4 млн т. Щодо інших важливих сільськогосподарських культур у 2015 році врожайність: картоплі – 20,8 млн т, овочів – 9,2 млн т, плодів та ягід – 2,1 млн т У 1998 році урожай: картоплі – 15,4 млн т, овочів – 5,4 млн т, плодів та ягід – 1,1 млн т. Як бачимо, результативність аграрної галузі у рослинництві у 2015 році по ряду позицій перевищує показники 1998 року більш як удвічі.

При цьому, як ми знаємо, у 2015 році були вкрай несприятливі погодні умови, які весною призвели до значних втрат посівів озимих зернових культур, а влітку частина врожаю пропала через посуху. Високий врожай зумовлений передусім економічними чинниками. Так як маючи засоби для розвитку виробництва, сільгоспвиробники можуть використовувати якіснішу селекцію, ефективніші засоби захисту рослин тощо. Якщо оцінювати економічні показники розвитку агропромислового комплексу у рослинництві з 1991 по 1998 рік, коли таких ожливостей не було, то щорічно відбувався спад в середньому на 10%, і навпаки із введенням спецрежиму ПДВ з 1998 року щорічне зростання становить тих самих 10%.

 

Тваринництво у кризі

У тваринництві ще до часткового скасування пільгового режиму оподаткування ПДВ вже кілька років поспіль спостерігаємо зменшення обсягів виробництва. Зміни в податкове законодавство з 1 січня 2016 року тільки прискорили падіння: катастрофічно скорочується поголів’я "верха", свиней, птиці.

Так, згідно з офіційною статистикою, у 2015 році без урахування окупованих територій поголів’я великої рогатої худоби становило 3,8 млн голів, свиней – 7,3 млн голів, овець та кіз – 1,3 млн голів, птиці – 213 млн голів, а в 1998 році на території усієї України: великої рогатої худоби було 12,7 млн голів, свиней – 9,4 млн голів, овець та кіз – 2,3 млн голів, птиці – 123 млн голів. Як бачимо, за винятком птиці по всіх інших видах відбулося скорочення у кілька разів. І це за наявності спецрежиму ПДВ. Якщо ж спецрежим ПДВ буде скасовано повністю, то ми втратимо галузь. За підрахунками, через скорочення тваринництва галузь за 2016 рік вже втратила до 20 тис. робочих місць, переважна більшість людей працювали на селі.

agroparty tvarynytsvo statystyka grafic

 

Соціальна відповідальність аграріїв

Для нікого не секрет, що аграрії несуть соціальну відповідальність за населені пункти, в яких господарюють. Де потрібно зроблять ремонт у школі чи дитсадку. ФАП підтримають, допоможуть коштами на лікування і навіть дорогу прокладуть. На жаль, офіційна статистика не враховує обсяг цієї допомоги. Однак, зі слів людей, вона суттєва.

У ситуації, що склалася, уряду слід бути розсудливим і більш схильним до компромісів. Без підтримки аграрного сектора, який є рушійною силою національної економіки, постраждає весь економічний потенціал країни. Це треба усвідомити і керуватися не емоціями, а тверезими економічними розрахунками, за якими з 1 січня 2017 року необхідно не скасовувати, а навпаки – повернутися до умов оподаткування в частині спеціального режиму ПДВ, які діяли до 2016 року.

 

Джерело: Сегодня

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.