Четвер, 10 серпня 2017 08:10

Мої перші жнива, або купання у хлібному морі

«Як же пахне хлібом! Ідеально, безмежно!» – вийшовши з авто, сказав наш фотограф. Насправді він прочитав думки всієї знімальної групи. Ось і жнива. Ось і Рівненщина. А он у житі – комбайн Віталія Скоцика! Голова Аграрної партії жнивує у рідному Гощанському районі вже другий тиждень. Ми приїхали до нього по інтерв’ю і гарні краєвиди для відео. А особисто я – ще й у пошуку вражень. Бо на жнивах уперше! Та й на комбайні ніколи не їздила. А раптом… дозволять?

 

«Обережно на східцях! Давайте сідайте поруч, будете другим «пілотом»! Це місце мого сина Данила, завжди жнивує разом зі мною. Зараз він на обіді, тож підстрахуєте! Відео-оператор з камерою зможе стати ось тут», – сказав мені Віталій Євстафійович.

 

20786413_1408867382483787_1029828880_n.jpg

 

 

Збулося! Я вперше в житті у комбайні! Та ще й з лідером Аграрної партії! Якось події складаються дуже символічно.

 

 

Віталій Євстафійович вмикає двигун, косарку… рушаємо! Тут усе комп’ютеризовано. У кабіні прохолодно, працює радіо. На клавішах управління намальовані симпатичні черепашка, зайчик – то, виявляється, режими швидкості. Як кажуть, до чого дійшов прогрес! Це вже вам не задушливі радянські комбайни «Нива», на яких працював ще мій дядько Петро.

 

А хлібне поле – як золоте море, нереально гарне… На поверхні цього хлібного моря від вітру колосся оживає хвилями, вивільняючи велику енергетику, про яку любить говорити Віталій Скоцик і яку ми тепер відчули самі.

 

20707557_1408866645817194_564594202_n.jpg

 

 

Віталій Євстафійович керує комбайном справді віртуозно! У його руках цей гігант на диво слухняний і маневрений. Столичним водіям не завадило б взяти у пана Скоцика майстер-клас! Правду казали місцеві хлібороби, що голова Аграрної партії – талановитий комбайнер.

 

 

«Отак і плаваєш полем. Цілий день, зранку до вечора. За день обробляю 30-35 гектарів. Учора зібрано 50 тонн, це орієнтовно 61 000 буханців хліба. Якщо середньостатистичний українець з’їдає за рік 38 кілограмів хліба, то вчора ми нагодували близько 1500 людей річним запасом хліба. Сьогодні треба намолотити ще 50!» – розповідає Віталій Скоцик.

 

Я слухаю і зачаровано дивлюсь… на косарку. Видовище, коли колосся витанцьовує у сталевих пащах техніки – заворожує!

 

 

«Складна зима і травневі заморозки далися взнаки, урожай цьогоріч буде нижчий за минулорічний приблизно на 10-15%. Якщо в минулому році на цей період часу ми мали 39 центнерів з гектара, зараз – 35-36. Це майже 1,6 – 2 млрд доларів недобору експортної виручки до казни нашої держави», – прогнозує голова Аграрної партії.

 

Каже, що й загалом аграрне виробництво в Україні за 6 місяців цього року впало вже на 0,2%. І не так через несприятливі природні умови, як через відсутність підтримки аграріїв з боку влади.

 

 

20731054_1408867105817148_2050128035_n.jpg

 

 

«Технологію витримати все важче. Тому що держава змінила систему оподаткування. Доступ до добрив цьогоріч був значно обмежений. Останні два роки нас ще підтримувала природа, хоч рідний уряд забирав усе, що міг забрати. А тепер і природа втомилася підтримувати українців», – пояснює Віталій Скоцик.

 

 

І раптом показує вдалечінь: якщо дійти до кінця поля, часто можна побачити, як від комбайна розбігаються зайці, лисиці, а часом навіть дикі кабани. Цього року звірини побільшало. Але повертаємося до економічних прогнозів.

 

 

«Думаю, незважаючи на менший врожай, хліб в Україні буде. Експорт зменшиться, та необхідних 23-25 млн тонн зерна для внутрішнього споживання українці матимуть. Однак хліб дорожчатиме через постійне підвищення тарифів. Щонайменше до кінця року», – сказав політик.

 

20707687_1408866845817174_201811189_n.jpg

 

А знаєте, як виглядає справжнісіньке хлібне серце України? Того дня Віталій Євстафійович показав нашій знімальній групі ще одне місце нереальної енергетики – тік, де зерно перевівають і готують до продажу. Тут його справжні гори, наче дюни в пустелі! Ой, дарма пан Віталій розказав нам, як неповторно в цих дюнах «плавати». Бо довго не міг допроситися всіх медійників, щоб випірнули назад.

 

 

Вибравшись із гори зерна, я обтрушувала одяг із відчуттям гордості за те, що свій річний запас хліба я сьогодні зібрала. І впіймала себе на думці (дуже простій, але дуже приємній), що все в нас в Україні буде добре.

 

Анна Мадей, журналіст

 

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.