Середа, 06 липня 2016 18:51

Праці В’ячеслава Липинського актуальні для побудови майбутнього України — результати дискусії “future search”

Відомі політики, аграрії, письменники та історики обговорили вплив минулого на майбутнє України. Дискусія у форматі «future search» відбулася в рамках Всеукраїнського форуму «Козацькі могили - 2016» на Рівненщині у Дубно. Особливу увагу приділили обговоренню творів відомого філософа і політика В’ячеслава Липинського, якого небезпідставно вважають батьком українського аграризму і консерватизму. Ініціатором заходу виступила Аграрна партія України. 

Ідеї Липинського актуальні і сьогодні

Україна повинна глибше вивчати спадок В’ячеславаЛипинського, щоб планувати своє майбутнє. Таку думку висловив в ході дискусії голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.

«Наступного року виповнюється 100 років із дня заснування Української хліборобсько-демократичної партії, ідеологом якої і був Липинський. Це був прообраз справжньої демократичної партії, яких так бракує сьогодні. Дуже прикро чути від директора музею Липинського на Волині, що поляки проводять там форум за форумом, а українці, дуже рідко звертаються до творів цього великого мислителя, а то і не знають про них. Це те, що повинно лежати в основі формування нації. Адже саме Липинський дав нам визначення нації, як «єдності всіх мешканців даної Землі і всіх громадян даної Держави». Він називав справжнім українцем всякого, «хто живе на Землі України і хто працює заради неї». Саме ці слова чітко визначають, що таке є українська нація і що є її головною цінністю. Це Земля і Люди, які живуть і працюють на цій Землі», - зазначив у ході дискусії Віталій Скоцик.

Директор меморіального музею В’ячеслава Липинського Віталій Кушнір нагадав, що Липинський був етнічним поляком. Він зробив великий вклад у розуміння всіх народів, що населяють Україну важливості створення незалежної Української держави.

«У липні 1908 року В’ячеслав Липинський на Уманщині на зібранні польських поміщиків виклав свої ідеї, які пізніше він розвивав і пропагував. Кожен, хто живе на цій землі, має допомагати формувати цю спільноту, іти до побудови незалежної української держави. Багато представників міської шляхти полишили залу, але люди, які мали у своїй традиції землеволодіння, залишилися. Багато хто з них вирішив підтримати Липинського. Вони розуміли, що це їхня земля, де вони жили споконвіку і що їм потрібно спільно з іншими народами будувати свою державу, щоб захищати спільне право жити на цій землі і працювати тут», - розповів Віталій Кушнір.

Незалежна Україна захищає всі народи

Історик Ігор Гирич як упорядник творів В’ячеслава Липинського торкнувся внеску філософа у формування ідеї незалежності України.

«Тільки зараз ми звертаємось до В’ячеслава Липинського. Це та людина, яка вперше заговорила про Незалежну Україну, але виявилась абсолютно непотрібною в своєму часі. Липинський - ідеолог українського аграризму і консерватизму, один з ідеологів українського історіографічного процесу, і, безумовно, цікавих філософів. Ще понад сто років тому він говорив, що українці повинні мати приватну власність на землю, це були революційні ідеї. Всі інші тогочасні партії пропагували спільне управління землею громадами – щось на зразок російських общин. Він виступав не за те, щоб зробити великих землевласників і селян союзниками для соціальної злагоди. Його ідея зуміла об’єднати і малих заради спільного добра. Ідеї Липинського об’єднували суспільство і здатні об’єднати його зараз, коли нас знову намагаються ділити за класами та віросповіданням», - підкреслив Ігор Гирич.

Про необхідність вивчати спадщину українських інтелектуалів говорив і Юрій Буряк - поет, перекладач і видавець, лауреат премії ім. Тараса Шевченка. 

«Ми дуже мало знаємо про свою історію. Ще 25 років тому спадщина видатних синів України, таких як Михайло Грушевський, В’ячеслав Липинський, Дмитро Яворницький, перебувала в забутті, практично під забороною. Зараз уже хоча б частина їхніх робіт опублікована. Із праць Липинського один том опубліковано, 8 готові до друку, а всього їх буде 25 – над рештою ми зараз працюємо. Також, ми започаткували і видавали альманах про «білі плями» з життя наших видатних людей – це і Гоголь, і Шевченко, і Куліш, і Драгоманов, і Винниченко, і Петро Могила», - сказав Юрій Буряк.

Повертатися до основ заради майбутнього

Віталій Скоцик висловив думку, що українці повинні відчути своє коріння, зокрема, й той інтелектуальний фундамент, який напрацювали попередні покоління. Тоді буде розкрито увесь потенціал нашого народу і нашої землі.

«25 років Незалежності ми не будували своєї держави. Ми дозволили кільком групам олігархів приватизувати економіку і владу. Вони змінюють обкладинки своїх кишенькових партій. Але зміст від цього не міняється. Дві революції відбулося за 10 років. Суспільство довело, що так жити воно не хоче. І сьогодні ми підійшли до розуміння слів В'ячеслава Липинського: «Ніхто нам не збудує держави, поки ми самі її собі не збудуємо». А інструментом для цього може бути тільки партія, любимо ми це слово чи ні. Популізм вбивав нас. Якщо звернемося до історії початку 20-го століття, то замість ідей цивілізованої земельної реформи пропонованої Липинським перемогли більшовицькі гасла: “Землю селянам!”. Більшовики протиставили різні класи суспільства. Мільйони загинули внаслідок терору. Україна досі не відновилася після демографічних втрат. А все могло б піти інакше, якщо б тоді були справжні партії, для яких держава та інтереси українського народу стояли б вище за власні інтереси. Сьогодні наше завдання полягає в тому, щоб не допустити повторення цієї сумної історії. В цьому полягає головна суть у засвоєнні наших історичних помилок», - сказав у заключному слові Віталій Скоцик.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.