П'ятниця, 29 липня 2016 17:08

Соціальний хліб – зникне? (Інтерв’ю)

Про соціальний хліб, «делікатесну» гречку, середню вартість хліба в Україні та Європі, та про те чи здатна наша держава забезпечити українців їжею на випадок війни розповів експерт із питань аграрної політики Денис Марчук у ексклюзивному інтерв’ю для knk.mediа

 

13664386 1409138512436411 1202768956 n

 

—  Чи можна уже прогнозувати ціни на соціальні сорти хліба на осінь цього року?

 

Протягом найближчого місяця в уряді планують скасувати державне регулювання цін на соціальні продукти. До списку соціальних продуктів в Україні належать: борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичина, свинина і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметана, масло вершкове, олія соняшникова, яйця курячі. Ціни на соціальні сорти продуктів регулюються у відповідності із урядовою постановою № 1548 від 25.12.1996 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» та законом України «Про ціни та ціноутворення».

 

  • Тобто це означає, що ідея соціального хліба не «зручна» для уряду? То соціальний хліб може зникнути?

 

Обґрунтовуючи непопулярне рішення в уряді вважають, що діючий механізм державного регулювання за цінами неефективний і все рівно не може зупинити подорожчання соціальних продуктів. Щоб стримувати ціни на соціальні продукти виробники змушені працювати собі в збиток або ухилятися від сплати податків. Тому за логікою влади необхідно переходити до ринкових механізмів ціноутворення. При цьому в новій постанові уряду все ж таки планується встановити верхню межу заробітку на соціальному хлібу не більше 3%. Що ж, бажання уряду навести лад із цінами похвальне. Але, від влади хотілось би вже почути механізми підвищення купівельної спроможності громадян та захисту соціально вразливих верств населення, а не про чергове подорожчання соціально важливого продукту.

 

  • А що переважно впливає на вартість хлібу?

 

Українці звикли до періодичного подорожчання продуктів харчування. Однак найбільші хвилювання у споживачів традиційно викликає саме зростання ціни на хліб. Що стосується українських сільгоспвиробників, то зібравши хороший врожай вони заклали сприятливі умови при яких хліб не повинен подорожчати. Однак на вартість хліба окрім врожаю впливає багато інших чинників. Серед яких зростання вартості паливно-мастильних матеріалів, електроенергії, газу, міндобрив. На зростання цін на продукти харчування впливає також недалекоглядна політика влади, яка посилила податкове навантаження на сільгоспвиробників.

 

  • Як зараз ідуть справи з цінами на зерно на світовому ринку, і яких цін варто очікувати?

 

Падіння цін на зернові на початку нового сезону є традиційним. У зв’язку з інформацією про прогнозні рекорди врожаю зернових у США і високий врожай у Чорноморському регіоні, вже на кінець червня цього року ціни знизилися. Сьогодні ціна за тону пшениці на світовому ринку становить 147 доларів за тону. Однак це є сезонна ціна.

 

  • Як ви вважаєте, будуть ціни на зерно зростати?

 

Реальна ціна на зібраний врожай буде визначена осінню і вона буде вищою ніж зараз. Ціни на пшеницю різняться від її класу. Цього року якість української пшениці значно покращилася з попередніми роками, що дасть змогу експортувати її у вищій ціновій категорії. Відсоткове співвідношення продуктового і фуражного зерна складає 55% і 45% відповідно.

 

  • У порівнянні з європейськими країнами, наскільки відрізняється зараз ціна на хліб для пересічного українського покупця? Дорожче чи дешевше?

 

Якщо порівняти вартість двох однакових буханок хліба в Україні та в країнах ЄС, то наш хліб дешевший. Приміром в Німеччині буханка хліба, яку за нашими стандартами можна віднести до соціального, коштує мінімум 0,7 євро, що дорівнює 20 гривням, а в нас такий самий хліб коштує 8 гривень. Однак таке порівняння не дає відповіді на питання для кого хліб дорожчий. Об’єктивніше порівнювати купівельну спроможність громадян. А тут ситуація плачевна. За даними Держстату, українці витрачають на продукти харчування 53% свого доходу. Тобто більш ніж половину заробітної плати, тоді як громадяни ЄС – не більше 15%.

 

  • Скільки зерна уже вдалося зібрати аграріям? Чи вистачить його українцям?

 

На сьогоднішній день аграрії намолотили вже більше 20 млн тон ранніх зернових і зернобобових культур при середній урожайності – 36,3 ц/га, що на 4 центнери на гектар вище, від попереднього року.

 

  • А чи не завадили збору зерна якісь форс-мажорні обставини?

 

Незважаючи на несприятливі погодні умови осіннього періоду, які зумовили скорочення посівних площ на 3,6%, валовий збір зернових очікується як і минулого року на рівні 60 мільйонів тон. Цьогорічний врожай не рекордний, але хороший і має повністю задовольнити продовольчу безпеку держави і гарантувати експортний потенціал на зовнішніх ринках.

 

  • Тема цін на гречку турбує кожного українця. Прогнозується, що врожайність гречки в порівнянні з минулим роком зросте на 25-30%. На Вашу думку, це знизить ціну на гречку, яка вже стала справжнім делікатесом для українців?

 

В подальшому ціна на гречку має ще більше знизитися. В період з 10 по 20 липня вперше з початку цього року ціна на гречку не зростала, а знизилася на 1,1грн. Ціна на гречку, як і на будь-який товар, регулюється ринком. У разі хорошого урожаю, який задовольняє попит − ціни падають і навпаки при нестачі гречки на ринку посилюється спекулятивний попит і ціни на неї ростуть. Тому в нас і виникає ситуація, коли ціна на гречку досягає 40-50 гривень за кілограм.

 

  • А що ж спричинило «гречану кризу» 2015 року?

 

Щоб аграрії були зацікавлені її вирощувати вони повинні мати впевненість, що зможуть її реалізувати собі не в збиток, як раніше вже не раз траплялося. Відсутність впевненості у сільгоспвиробників і недолуга політика держави призвели до зменшення посівних площ під гречку до 133 тис. га у 2015 році з 311 тис. га у 2011 році. Як наслідок, добре знайома «гречана криза». Щоб вона не виникала має ефективно працювати державний регулятор ПАТ «Аграрний фонд», який повинен контрактувати необхідні обсяги гречки з наступного врожаю, які він викупить в сільгоспвиробників для створення запасу цього продукту і стабілізації цін на внутрішньому ринку в разі потреби. Це нормальна європейська практика. Що ж ми спостерігали в Україні минулого року? Виробництво гречки становило 128 тис. т. при потребі споживання від 150 тис. т. Звідси і ціни високі. Цього ж року валовий збір очікується на рівні 165 тис. т., що задовольнить попит.

 

  • Кілограм пшеничного хліба в Харківській області коштує 8,18 грн, а в Одеській – 9,39 грн. Чому так різняться ціни і від чого формуються ціни на борошно в різних регіонах?

 

Вартість хліба в областях залежить не тільки від цін на борошно, а і від ситуації на ринку хліба в кожній області. Суттєво вища ціна на хліб в окремих регіонах дуже часто зумовлена монополізацією самого ринку. Тут питання до порядності місцевих виробників і Антимонопольного комітету як державного регулятора.

 

  • Україна експортує багато зерна?

 

За результатами 2015/16 маркетингового року, експорт зернових з України сягнув 39,4 млн тон. У 2016/17 маркетинговому році експорт зернових прогнозується на рівні 34 млн тон.

 

  • А яка ж його вартість?

 

Якщо говорити про ціни, то зерно можна зараз продавати по середній ціні 147 доларів за тону, ще більше знизивши його ціну на зовнішньому і внутрішньому ринках,  або дочекатися осені і вийти на ринок із вигіднішою ціною, що наші зернотрейдери в принципі і роблять.

 

  • А чи немає ризику, що ціни коливатимуться у негативному для українців ключі?

 

Щоб уникнути різких і небажаних цінових коливань на внутрішньому ринку учасники зернового ринку та Мінагрополітики 12 липня підписали меморандум про коригування експорту зерна на основі реальних прогнозів та показників врожаю. Хоча в документі і не вказано жодних цифр, але сторони погодились узгоджувати балансові характеристики зернового ринку України. Це дозволить розрахувати граничні обсяги експорту зерна і гарантувати продовольчу безпеку.

 

  • А чи подумали наші можновладці про запаси хлібу на випадок негоди чи війни?

 

Високі показники валового збору зернових нового врожаю на рівні 60 млн т., а також узгоджена позиція між Мінагрополітики і експортерами щодо коригування експорту зернових, дозволить зберегти значний запас зерна в Україні, якого буде більш ніж достатньо для задоволення внутрішнього попиту у 2016/2017 маркетинговому році.

 


Наша довідка :

Денис Марчук — експерт із питань аграрної політики, місцевого самоврядування, адміністративно-територіальної реформи, розвитку сільських територій. Працював в Асоціації виробників молока України, на посаді віце-президента та координував співпрацю організації з органами державної влади. Був помічником голови Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, а також помічником Почесного Консула Республіки Польща у Житомирі, де займався розвитком двосторонніх відносин та співпраці між Польщею та Україною у різних сферах.

 

Джерело: knk.media

 

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.