Четвер, 08 березня 2018 14:10

Жінка, яка співає під кулями

Ще в зовсім дитячому віці співати пісень Ярославу Руденко навчала прабабуся Агапія. І неодноразово говорила: "Співай, дитино. Пісня тобі по життю допоможе. Бо той, хто співає українську пісню, захищає Всю Україну". Тоді, дитиною, Ярослава не розуміла, про що говорила прабабуся. Просто співала… Сьогодні вона – заслужена артистка України, солістка Національної філармонії та Заслуженого ансамблю Збройних сил України і член Президії Аграрної партії. В нашому інтерв’ю – історія молодої красуні, яскравої співачки і просто сильної жінки… яка співає під кулями.

- Як молода дівчина наважилась поїхати в серце війни?

- Коли на сході України розгорнулись бої, я не змогла сидіти осторонь. З перших днів виступала там, де стріляли, де вбивали. Я бачила, як мистецтво дає сили та впевненісь українському воїну. Як наші Герої радіють, що артисти не забувають про них. І саме тоді я згадала прабабусю і її заповіт.

 28829111 684518218338611 1584962852 n

 

- Ярославо, про що співаєте нашим воїнам?  

- Кожного разу, їдучи на фронт, я думала, як звернутися до наших бійців, які їм співати пісні. Та завжди дослухалася до свого серця. А серце говорило, що там, на фронті, наші українські… діти! Які незважаючи на свій вік, свою кремезність, сумують за мамою, коханою дружиною, дітьми, за рідною домівкою. Тому і репертуар був відповідний. І коли я співала пісню про матір, воїни плакали. А коли звучала пісня про Україну – патріотично підіймалися і з гордістю слухали та підспівували мені, а потім брали зброю і йшли воювати.

 28741253 684515231672243 1592449953 n

 

- На фронті Вас називають "Мама"…

- Колись я приїхала до хлопців не тільки із піснями, а й з пиріжками та пампушками. То вони, зрадівши, сказали: "О, наша Мама приїхала!". Так і стала я для них Мамою!

Я постійно підтримую зв’язок із побратимами, місцевими жителями. Я вже як психолог. Ніколи не шкодую часу на розмови із воїнами, це святе. І радію, що моє слово їм допомагає витримати, перемагати. Дуже важко переживаю втрати. Якщо чесно, я вже обезсилилась. Тільки за лютий-березень втратила чотирьох друзів. Загинули хлопці... Так важко. А ще, коли подумаю, як їхнім батькам пережити це горе, втрату рідної дитини... Сумно.

 

28833312 684512171672549 291611551 n

 

- Ви вважаєте себе сильною жінкою?

- Однозначно! Так, я сильна жінка! І від цього нікуди не подінуся, така вже моя гаряча вдача. Я вважаю, що це генетично закладено. У нас в родині всі жінки не прості, сильні духом. А ще, дуже вперті (усміхається).

 28741489 684519301671836 757943555 n

 

- Про що мріє сильна жінка?

- Війна нас об’єднала, зробила сильнішими. І я вірю, що Україна підніметься з колін. Повернуться наші Герої в родини. Дай, Боже, щоб ця війна якнайшвидше закінчилася. Мрію, щоб ті митці, науковці, які зараз виїхали працювати за кордон у пошуках кращої долі, – повернулися на Батьківщину. Щоб Україна процвітала. Все залежить від кожного з нас.

 

28741703 684519111671855 1484872531 n

 

- Ярославо, чому політика? Чому Аграрна партія?

- Я народилась у сільській сім’ї, де всі були і є великими патріотами України. Я так виховувалася. І пам’ятаю, як перед дзеркалом ставала і виголошувала промови. А рідні сміялися, ніби он, така мала, а вже така свідома. Потім пішла навчатися до школи, до університету, працевлаштувалася у столиці, та своїм принципам ніколи не зраджувала.

Весь час відчувала, що маю ще одну місію. Вступила до лав Аграрної партії. Відверто скажу, я себе в партії відчуваю, наче в своїй родині. Приємно співпрацювати із людьми, які щирі у своїх намірах, помислах. Ми – команда патріотів та однодумців!

 28833227 684519075005192 1598239006 n

 

- Незважаючи на численні дискусії в суспільстві, 8 березня чоловіки продовжують вітати прекрасну половину людства зі святом весни та краси. Ви пам’ятаєте, як відзначали це свято вперше?

- Восьмого березня ми із сестричкою маму та бабусів вітали гілочками верби та саморобними листівками. Наша мама ще й досі зберігає подаруночки. Стосовно відміни цього радянського свята, хочу сказати, щоб українське жіноцтво не сумувало. Бо не треба чекати якогось приводу, а просто, кожного дня жити святково, радісно, з весною у серці.

 

 1

 

- 17 березня в Національній філармонії України відбудеться Ваш сольний концерт, який так і називається "Моя весна". Про що буде Ваша весна?

- Я виконуватиму українські народні пісні, а також авторські. Надзвичайно приємно, що на заході будуть і воїни АТО, і ветерани Афганської війни разом зі своїми родинами.

Весна… Весна для мене, наче нова сторінка життя. В цю пору року я немовби перенароджуюсь, міцнію. Люблю слухати природу. А Ви знаєте, як весною пахне поле? Це особливе явище.

У житті все відносно. Як сівачі весною засівають поле із великими надіями, так і кожен українець повинен усвідомити, що яким зерном ми посіємо наше життя, таким буде і наш врожай (наша старість). Тому в молодому віці треба прагнути і бути дієвими. Не чекати, що за нас все зроблять. Адже Україна починається з кожного з нас!

 

 

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.