Понеділок, 02 лютого 2015 13:29

Стаття в газеті «Рідний край»

Віталій Скоцик:

«Війну можна виграти лише тоді, коли буде сильна економіка»

У п’ятницю, 23 січня, у Рівному відбулося виїзне міжрегіональне засідання активу та прихильників Аграрної партії України за участю голови партії Віталія Скоцика. Аналогічні зустрічі вже провели у Львові й Тернополі.

 Головна мета зустрічей голови Аграрної партії України Віталія Скоцика з представниками різних форм сільськогосподарського бізнесу – обговорення ситуації в аграрному сегменті економіки України, формування потужної команди фахових професіоналів для їх делегування в органи виконавчої й законодавчої влади й вироблення стратегії розвитку галузі з метою стабільного зростання ефективності сільськогосподарського виробництва. У нинішній ситуації такий алгоритм дій представників аграрного бізнесу – один із методів боротьби за незалежність і цілісність України. Адже війну можна виграти лише тоді, коли буде сильна економіка, переконаний Віталій Скоцик. 

 Дещо про реальний стан української економіки

 Ситуація в країні потребує високопрофесійного підходу до створення належних умов роботи галузі, яка в надзвичайно складний час стала єдиним локомотивом національної економіки.

 Сьогодні антитерористична операція на сході України обходиться бюджету держави в 4,3 млн доларів у день. Звідки брати ці гроші? Зрозуміло, що без об’єднання фінансових можливостей усіх галузей економіки неможливо буде утримувати армію. А що сьогодні відбувається в економіці?

 – Торік внутрішній валовий продукт України, який є відображенням здоров’я її економіки, упав на 15%, – зауважив Віталій Скоцик. – Ураховуючи ситуацію на сході України, яка призвела до часткової втрати промислового потенціалу металургійної галузі, ми можемо говорити про падіння ВВП на всі 20%.

 Торік Україна стала абсолютним рекордсменом у світі з падіння національної валюти. Офіційна інфляція в Україні 2014 року становила 24,5%. При цьому рівень заробітної плати на Рівненщині зменшився на 13%, а ціна на всі продукти першої необхідності зросла від 30 до 50%, на окремі види медикаментів – на 100%. Наступного року, згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду, рівень інфляції становитиме 12,5% до рівня 2015 року. І, на жаль, сьогодні ніхто в державі не може відповісти на запитання: коли має зупинитися падіння економіки й коли рівень інфляції буде як у всіх нормальних країнах - 2-3%?

Аграрна галузь – флагман економіки держави

 На зустрічі в Рівному Віталій Скоцик відмітив, що за останні 12 років лише одна галузь в Україні демонструє постійний ріст. Торік аграрне виробництво забезпечило 6,3% приросту порівняно з 2013 роком й стало номером один із надходження валюти в державу.

 – Ми стали одним із найсильніших гравців у світі з експорту сільськогосподарської продукції, – констатував політик. – Українські аграрії посідають перше місце у світі з експорту олії та соняшнику, 2-3-ті – з експорту ріпаку, 3-4-ті – кукурудзи, 5-7-мі – пшениці. Загалом прямі надходження в економіку країни від експорту торік склали 17 млрд доларів. 

 Разом із тим, сьогодні Міністерство сільського господарства України обговорює питання про введення експертних квот. Постає логічне запитання: для чого, з якою метою в нинішній складній ситуації вводити експертні квоти в державі, яка з головою забезпечує себе зерновими продуктами й, крім того, заробляє чималі кошти на експорті продукції?

 Саме тому сьогодні Україні вкрай необхідне сильне аграрне лобі, політична сила, яка, враховуючи інтереси всіх, хто напряму чи опосередковано дотичний до сільського господарства – від селянина до науковця – вибудує стратегію розвитку на 25-35 років. 

 Низька ефективність використання потенціалу

 А тим часом сучасна економіка - це лише 41% від економіки України 90-х років. Тому для того, щоб рухатися вперед, слід визначити власну конкурентну галузь і розвивати її. В Україні – це аграрне виробництво. Однак…

 - Попри лідируючі позиції аграрної галузі в Україні ми є лише сировинним придатком у світі, – зазначив Віталій Скоцик. – Додаткова вартість вирощеної в Україні продукції формується поза її межами, безпосередньо в країні, де її переробляють. А це - податки, робочі місця, надходження до центральних та місцевих бюджетів.

 Нині на Рівненщині, скажімо, вирощують достатньо багато ріпаку, але обладнання для його переробки немає. Тому його експортують за кордон із метою подальшої переробки. Відтак поляки, німці, французи їздять на біопаливі з вирощеного українцями ріпаку, а ми купуємо нафту в Росії.

 Інша сторона медалі, на якій акцентував увагу присутніх політик, стосується парадоксального питання про енергозалежність. Віталій Скоцик зазначив, що сьогодні Україна закуповує в Росії газ, вугілля, нафту, електроенергію. Тож виходить, що з одного боку ми протидіємо агресії російської держави, з іншого – допомагаємо їй фінансувати армію, яка нині воює з нами.

 Важливим є й питання про джерела відновлювальної енергетики.  Упродовж останніх 20 років увесь цивілізований світ перейшов на їхнє інтенсивне використання. Наші сусіди поляки переробляють за рік 23 млн тонн біомаси на теплову енергію. За останні 7 років побудували за сприяння ЄС надзвичайно потужні станції, які працюють на пилу вугілля й біомаси. Ми вирощуємо 25 млн тонн зерна. Приблизно стільки ж органіки залишається на полях. І все це пропадає під нашими ногами. Разом із тим поляки закуповують кількість біомаси, що їм бракує у Бразилії, Аргентині, адже наша біомаса не відповідає потрібному для польських заводів рівню.

 – Сьогодні світові лідери нам цілеспрямовано віддають сировинні ринки, – зазначив Віталій Євстафійович. – Чому? Тому, що наш аграрій постійно фінансово залежний. Українські аграрії змушені одразу продавати зібрати врожай, бо мають розрахуватися за паї, придбати пальне, провести осінню посівну кампанію. У цей час світові гравці купляють нашу продукцію, і лише в лютому, коли ціни на сільгосппродукцію значно вищі, на ринки зі своїм товаром виходять американці, китайці, бразильці. От і виходить, що щороку нам кажуть: «Ви, хлопці, вирощуйте свою продукцію, а ми сформуємо додаткову вартість і використаємо її для енергетичної незалежності наших держав».

 У результаті аграрна галузь, яка утримує економіку України, максимально використовується у світі. Так, цивілізований світ зацікавлений у тому, щоб ми були демократичними, але водночас він не хоче бачити Україну великим конкурентом на своїх ринках.

 Українська демографія в цифрах

 На зустрічі з представниками Рівненщини Віталій Скоцик навів вражаючі цифри занепаду українського села.

 – За останні 10 років із мапи України зникли 240 населених пунктів, у 369 населених пунктах уже ніхто не проживає, у 6600 – немає жодної дитини віком до 6 років. У понад 50% сіл Чернігівської, Сумської, Полтавської областей мешкає менше 100 осіб. У 37% населених пунктів Україні немає жодного підприємства. За 10 років 741 лікарні у сільській місцевості залишилося трохи більше 270. На 1200 зменшилася кількість ФАПів, на 11,7% – шкіл, утричі – клубів.

 Аналізуючи ситуацію, Валерій Євстафійович згадав і про нещодавно введений податок на нерухомість.

 – Із загальної кількості будинків у сільській місцевості лише близько 7% збудовано за період 1990 року. І коли сьогодні народні депутати ухвалюють закон про податок на нерухомість площею понад 60 квадратів, постає питання: чому і з яких надходжень людина має платити за будинок, який збудував ще його дід чи батько? Я розумію доречність такого закону, скажімо, у США, де держава створила адекватну систему кредитування будівництва на 20 років під 1,5-2%. Допомігши людині збудувати власне житло, держава на певному етапі може вимагати відшкодовувати її затрати, але якщо держава цього не зробила, то чи має вона право вимагати від нас сплачувати за житло, яке перейшло у спадок?

 Резюмуючи демографічну ситуацію в Україні Віталій Скоцик зауважив, що без сильного політичного представництва аграріїв в усіх гілках влади українське село приречене на повільне знищення.

 Реалії аграрної науки й освіти

 На думку голови Аграрної партії, сучасна стратегія уряду жодним чином не стимулює й не підтримує розвиток аграрної науки й освіти. Більше того, урядовці загалом почасти ігнорують як думки науковців, так і фінансування вишів аграрного спрямування.

 – На папері перевівши з 1 січня 2015 року всю систему аграрної освіти з юрисдикції Міністерства аграрної політики й продовольства України в розпорядження Міністерства освіти й науки України, урядовці й депутати не передбачили для жодного з них відповідного фінансування на вузи, – зауважив Віталій Скоцик. – Як можна було згубити в процесі формування бюджету цілу галузь аграрної освіти?

 Загалом на форумі обговорили низку проблемних питань освіти в аграрній галузі, які потребують негайного вирішення. Адже, як зауважив Віталій Скоцик, щоб мати сильну економіку, Україна повинна розвивати власну науку. У цьому учасники форуму були одностайні.

 Аграрна партія України – проект без власника-інвестора

 Українські політичні реалії апріорі передбачають обов’язкову наявність потужного капіталу одного або кількох інвесторів. Аграрна партія України стала винятком із загальних правил вітчизняного політикуму, а її найбільшим капіталом Віталій Скоцик вважає українських патріотів-аграріїв. Після «капітального ремонту» й ревізії партії, саме вони мають сформувати її фундаментальну основу, яка стане новою частиною політичної системи. Нині голова партії працює над її повним оновленням.

 – Настав той час, коли в Україні мають сформуватися знизу й доверху нові політичні сили, – переконаний Віталій Скоцик. – Ми хочемо, щоб у нашій програмі побачити себе змогла кожна людина, задіяна в аграрному секторі. А це 65% населення України.

 Ми представляємо галузь № 1 в Україні, але разом із тим залишаємося типовими українцями. Чому? Бо ми працюємо, а хтось нами керує. Ми звикли постійно просити допомоги в держави. А так не має бути. Якщо ми представляємо інтереси такої великої частини населення України, то саме ми й повинні формувати українську політику. І саме ми повинні її впроваджувати.

 До останнього часу політичні партії України, на жаль, залишалися інструментом виборів. У цьому контексті хочу згадати слова мого наставника, нині покійного Івана Плюща, який говорив: «Якщо хтось думає, що політична партія є інструмент влади, то це не так. Політична партія – це інструмент організації суспільства й захисту його складових».

 Сьогодні я ставлю перед собою завдання об’єднати всі демократичні Аграрно-селянські сили навколо ідеї однієї політичної партії. Насамкінець. Українське суспільство часто ратує на недосконалість законодавчої бази України, корумпованість різних гілок влади, відсутність політичного лідера, здатного вивести країну на значно якісніший рівень життя. На жаль, раніше громадяни України більше схильні були робити вибір на користь «кота в мішку», аніж продемонструвати власну солідарність із політиком, прагнення й ціль якого не мають подвійних стандартів.

 Сьогоднішня суспільна психологія зазнає істотних змін. Беззаперечним доказом тому є одностайна підтримка прогресивних і новаторських ідей голови Аграрної партії України Віталія Скоцика, яку надають представники сільськогосподарської галузі Рівненщини. Тому вже нині можна з упевненістю констатувати факт появи нового й досить потужного гравця на вітчизняному політичному олімпі, який наразі формує власну команду фахових професіоналів. У сучасних реаліях ця команда стане прогресивним об’єднувальним сегментом українського політикуму, метою якого є рух вперед, а не тупцювання на місці з резонансною тенденцією крок вперед – два назад.

 Ірина ПОВАР. Газета «Рідний край»

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.