Середа, 04 лютого 2015 13:31

Стаття в газеті «Село полтавське»

Роль аграрного сектора в економіці країни, його подальший розвиток та реформування, а також створення умов для ефективного господарювання та достойного життя селянина, який працює на землі. Такими були ключові питання міжрегіонального аграрного форуму, який відбувся минулого тижня в Полтаві. Його організатором виступила Аграрна партія України. На захід завітали представники сільгосппідприємств, фермерських господарств та фахівці галузі Полтавщини. Того ж дня на звітно-виборчій конференції було вирішено організаційні питання і обрано керівні органи. Так, головою Полтавської обласної партійної організації Аграрної партії України обрали Олександра Ківшика, а його заступником – Володимира Куцовола.

Аграрна партія України сьогодні – це об’єднання громадян України, яке представляє інтереси селян та всіх, хто, пов’язаний своєю діяльністю з агропромисловим комплексом у політичній системі держави. Партія виступає за забезпечення високих соціальних стандартів і проти бідності в Україні.

– Сьогодні в нашій державі лишилося лише одна галузь, яка зберігає динаміку розвитку – аграрна, – говорить голова Аграрної партії України Віталій Скоцик. – Протягом останніх десяти років у агропромисловому комплексі спостерігалося постійне зростання показників. Так, минулого року спільно з переробною промисловістю ми згенерували до консолідованого бюджету держави ВВП у розмірі 27%. Свого часу Україна входила до трійки лідерів у світі з виробництва металургійної продукції, а минулого року, ще до початку подій на Сході, ми скотилися на 14-е місце. Це й не дивно, оскільки Китай, Індія, США побудували власні металургійні заводи, а ми, нічого не розвиваючи в даній галузі, займаємося продажем сировини. Це аналогічно тому, що наш аграрій продає вирощену кукурудзу за ціною в рази дешевшою, аніж її додана вартість у світі. Приміром, у 2014 році полтавський аграрій змушений був продавати тонну кукурудзи за 120 доларів США, при її доданій вартості в світі – 800 доларів.

«Сьогодні Україна виконує роль сировинного придатку, світ не хоче бачити в нас економічного конкурента»

agroforum 2Україна займає лідируючі позиції в світі з експорту аграрної сировини. Приміром, експорт зернових є одним з основних джерел надходження валюти в країну. Але чомусь ніхто не говорить про те, що, продаючи сировину, Україна за таких умов ніколи не стане конкурентом для країн Європи. Судіть самі: щорічно Україна експортує  мільйони тонн кукурудзу, ріпаку, пшениці в інші країни світу, де створюється додана вартість цієї продукції і відповідно з’являються нові робочі місця, сплачуються податки, словом, стає сильнішою економіка іноземної країни. Економічно розвинені країни розуміють, що сьогодні вигідно займатися глибинною переробкою. Україна, натомість, із кожним роком стає все більш енергетично й політично залежною від країн Європи, куди експортується вітчизняна сировина.

– Маючи урожай зерна 63 мільйони тонн за рік, паралельно маємо таку ж кількість соломи, яку можна використовувати для виробництва теплової енергії, – продовжує Віталій Євстафійович. – Згідно з агрономічними мірками, 25–30% її використовують для органічних добрив, а решта просто спалюється. При цьому наша влада приймає рішення щодо закупівлі вугілля в Південно-Африканській Республіці. Давайте поглянемо на сусідню країну – Польщу. Для виробництва теплової енергії полякам щороку необхідно 23 млн. тонн соломи, 12 млн. із яких – це їхня власна, а 11 млн. вони змушені купувати в Аргентині, Бразилії, і це при тому, що Україна межує з Польщею. Ви запитаєте: чому поляки не закуповують у нас солому? Відповім. Проблема в тому, що вони готові купувати пелети з соломи, а ми, виходить, не спроможні виготовити навіть їх… Тож, на моє глибоке переконання, державі необхідно мати як на законодавчому, так і на виконавчому рівнях стратегію розвитку переробки сировини саме в нашій країні. На жаль, нині такої стратегії немає. Сьогодні ми виконуємо роль сировинного придатку, світ не хоче бачити в нас економічного конкурента, а відтак вигідніше нам давати якісь позички, які ми повинні відпрацьовувати.

Флагман аграрного сектора, або врятуйте українське село

Незважаючи на те, що аграрна галузь тримає економіку і демонструє регулярне зростання показників на фоні інших галузей, ні для кого не є секретом, що українське село нині на межі вимирання. Чи не щороку з карти України зникають десятки населених пунктів. Однією з причин є масова міграція молоді до міста внаслідок низького соціально-економічного та культурного розвитку сільського населення, відсутності належних умов для всебічного і духовного розвитку та реалізації потенційних можливостей, належної роботи, врешті-решт. Паралельно з цим у селах зменшується кількість шкіл, медичних амбулаторій…

Цікаво, що на ряду з цим згідно з новим Податковим кодексом, кожний, хто має в своїй власності нерухомість загальною площею понад 60 кв. м повинен сплачувати податок. Окрім того, оподатковуються й присадибні споруди, тобто селянин сьогодні має сплатити податок ще й за сараї, курник. А зараз питання напрошується само собою: а що ж натомість дала держава селянину, чи, можливо, це просто недопрацьований новий Податковий кодекс?.. Питання залишається відкритим. Певно, що Ви, шановний читачу, погодитесь зі мною, коли скажу, що нікому не варто забувати про те, що село, фактично, виконує роль флагмана в аграрному секторі.

До речі, пріоритетним завданням Аграрної партії України є досягнення в сільській місцевості такого соціально-економічного розвитку, який би відповідав європейським стандартам. Звісно, що виконання цього завдання можливе лише за умови розвитку національної економіки, ефективного її аграрного сектора та забезпечення демократичного процесу.

Податок змінив назву і зріс майже в 20 разів

Окремо варто б зупинитися на питанні діяльності сільгоспвиробників. У грудні минулого року депутати Верховної Ради обіцяли, що для аграріїв буде збережено фіксований сільськогосподарський податок, спеціальний режим ПДВ, мовляв, не хвилюйтесь, шановні сільгоспвиробники, працюйте і нарощуйте виробництво. Що в результаті отримали? За одну ніч виростає податок у 19,6 разу і змінює назву «фіксований» на «спрощений». Я запитала в досвідчених аграріїв Полтавщини, як вони оцінюють нинішню ситуацію в агросекторі, зокрема зміни в Податковому кодексі, і ось що почула.

agroforum 1– Рік для нас, аграріїв, розпочався важко, враховуючи політичну, і економічну ситуацію в державі,– розповідає голова кооперативу «Радянський» Микола Андрієнко (Кобеляцький район). –  Звісно, що дуже хвилюють ціни на посівний матеріал, мінеральні добрива, корми, пальне, електроенергію тощо. Причому, якщо підприємства, основним напрямком діяльності яких є рослинництво, основний вклад коштів роблять із початком польових робіт – придбання мінеральних добрив, пального, ремонт сільгосптехніки, то підприємства, які займаються тваринництвом, змушені цілорічно вкладати кошти, оскільки тваринництво – це постійний цикл. Не радує сільгоспвиробників і цьогорічна ціна на молоко. Якщо порівнювати її з тією, що була три року тому, то сьогодні вона, на жаль, знизилася на 0,12 грн. Якщо підрахувати отриманий дохід за молоко, відкинувши податок на додану вартість, то в кінцевому результаті сільгоспвиробник залишається у збитку. Виходить, натуральне, екологічно чисте молоко сьогодні нікому не потрібне? Зрозуміло, що сьогодні значно вигідніше завезти з Європи речовину, яка містить пальмову олію, і при цьому носить назву «молоко». Невигідно нині виробляти й цукор, оскільки він не користується попитом, адже скрізь застосовують цукрозамінники, які теж не несуть ніякої користі організму. Чомусь ніхто не задумується, що споживання таких синтетичних продуктів призводить до появи невиліковних захворювань. Поясніть мені, яку мету сьогодні ставить перед собою влада – знищити українців?

Що стосується нового Податкового кодексу, то, за словами Миколи Івановича, нині відбувається дискримінація агровиробників.

– Ті аграрії, які сплачували податки, вони й будуть сплачувати, а той, хто не платив – буде платити менше в 2,5 рази, – продовжує Микола Андрієнко. – Так, у результаті нововведень ми сьогодні повинні відшкодовувати кошти на виплату пільгових пенсій. Ми не заперечуємо проти цього, адже мова йде про наших працівників, але нас обурює те, що підприємства, які не мають працівників пільгових категорій, і відшкодовувати пільгові пенсії не будуть. Натомість їх платитиме держава з нашого соціального внеску. Вважаю, що має бути однаковий підхід до вирішення цього питання. А загалом, маючи в обробітку до 3 тисяч гектарів землі, минулого року кооператив «Радянський» сплатив до державного бюджету понад 7 мільйонів гривень, включаючи податки та орендну плату. Ми хочемо донести до наших законотворців, що в результаті сплати аграріями податків, із отриманого доходу має  щось і в нас залишатися. Так, вважаємо доцільним перейти на спрощене оподаткування – сплату єдиного податку на гектар землі в обробітку. Ми повинні мати можливість розвивати господарства, а не лише працювати на сплату податків.

agroforum 6У тому, що кроки, які сьогодні зроблені державою, аж ніяк не йдуть на користь агропромисловому сектору, переконаний і директор ТОВ «Агріс» (Семенівський район) Володимир Куцовол.

– Нові податкові правила створюють труднощі для сільгоспвиробника, а нинішній диспаритет цін поставить усю аграрну галузь на коліна, – говорить Володимир Миколайович. – Якщо взяти до уваги попередні роки, то аграрії мали змогу сконцентровувати кошти в розвиток виробництва, а сьогодні навряд чи будуть у щось інвестувати, оскільки все прив’язано до курсу долара, який невпинно росте. Вважаю, що ситуацію можна змінити тільки завдяки сильній і вмілій політичній силі.

Післямова

Чи повернеться держава обличчям до представників аграрного сектора, покаже час. А поки що я вкотре чую від аграріїв те, що вони «готові працювати, і будуть працювати, от тільки б держава не заважала». Прикро, що держава сьогодні лишень говорить про те, що аграрний сектор – це локомотив української економіки, а знаходиться при цьому осторонь від сільгоспвиробника. А іноді взагалі складається таке враження, неначе навмисно знищує аграрний сектор, як, власне, і всі інші галузі…

Директор Департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергій Фролов: «Підготовка до весняно-польових робіт на Полтавщині проходить у досить складних умовах. По-перше, це пов’язано з ціновою ситуацією на ринку, по-друге, далися взнаки певні зміни в оподаткуванні. Відтак, мінеральними добривами область забезпечена на 90%, пально-мастильними матеріалами – десь на 67%. Щодо підготовки насіння, то для посіву ярих зернових культур заготовлено навіть на 40% більше необхідної кількості. Перевірка насіння відбувається значно повільніше, ніж минулого року, оскільки з 26 насіннєвих лабораторій у нас працює в цьому році тільки 6.

Внаслідок росту цін на мінеральні добрива, засоби захисту рослин та пальне, особливо складно цього року буде малим підприємствам та фермерським господарствам».

agroforum 3Голова Полтавської обласної партійної організації Аграрної партії України Олександр Ківшик: «Полтавська обласна партійна організація виступає за підтримку, збереження стабільного виробництва в умовах фінансової та матеріальної кризи. Ми вважаємо, що потрібно орієнтуватися на розвиток виробництва організованих господарств, і лише таким чином можна забезпечити динамічний розвиток сільськогосподарської галузі області в цілому. На ряду з цим не можна забувати й про селянські двори, яким сьогодні недостатньо приділяється уваги. Вони потребують покращення технологій, впевненості в ціні, організацію заготівлі виробленої на продаж продукції. У цьому напрямку завдяки співпраці Полтавської обласної сільськогосподарської дорадчої служби з міжнародним благодійним фондом «Добробут» у минулому році в область залучено інвестицій у розмірі 1 мільйон гривень на створення кооперативів і сімейних ферм. Вважаю, що продовольчу безпеку України потрібно забезпечити винятково за рахунок власного виробництва».

agroforum 4Голова ради сільгоспвиробників Полтавської області Іван Кочерга: «Метою нашого зібрання є відновлення діяльності Аграрної партії, яка захищатиме й відстоюватиме інтереси селян. У нас на Полтавщині велика кількість хороших, перспективних сільгосппідприємств, які міцно стоять на ногах. А отже, якщо ніхто не буде заважати працювати й знищувати аграрну галузь, то підприємства проведуть посівну кампанію, виростять хліб і до хліба».

Директор ТОВ «Полтавська обласна сільськогосподарська дорадча служба» Світлана Андрієнко: «Державна програма підтримки дорадництва зупинена, і вже два роки як не фінансується, оскільки немає кому лобіювати інтереси малого та середнього агробізнесу. Наша дорадча служба працює за підтримки депутатського корпусу Полтавської обласної ради, а обласна програма дорадництва на Полтавщині діє і фінансується вже 4-й рік поспіль. На моє глибоке переконання, економіка зміниться в кращу сторону, якщо в обласній та районних радах будуть фермери й керівники сільськогосподарських підприємств. Адже аграрії думають над тим, як примножити отримане, зробити більш потужними підприємства та забезпечити розвиток сільських територій власних населених пунктів. Оскільки шансів у селян переїхати на постійне місце проживання, приміром, в Ізраїль, скажу відверто малувато. Відтак, нам усім необхідно на місцях розвивати наші населені пункти і піднімати економіку.

Марина БАБИЧ, газета «Село полтавське»

1 коментар

  • Коментувати Earnestine Середа, 25 травня 2016 17:41 Автор Earnestine

    It's an amazing paragraph in favour of all the online visitors; they will likely take
    benefit from it I am sure.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.