Середа, 18 березня 2015 12:26

Стаття в газеті «День»

Через  валютні коливання  ціни на пальне,  насіння, засоби захисту рослин (ЗЗР) змінюються  ледь не кожного дня.  Так, за оцінками  Мінагропроду, посівна-2015 уже обійдеться в 1,5 разу дорожче, ніж минулорічна. За словами міністра аграрної політики і продовольства Олексія Павленка, обробка 1 га землі (оранка, внесення добрив, проведення сівби) коштуватиме майже 3 тисячі гривень, тоді як минулого року — 2,2 — 2,3 тисячі гривень. Загалом, за підрахунками першого заступника аграрного міністра  Ярослава Краснопольського, вартість весняної посівної 2015 року потребує майже 60 мільярдів гривень,  а в наявності — тільки 48 — 50 мільярдів.  Тож дефіцит  коштів очевидний.  Через курсові коливання він  може зрости,  адже всі матеріально-технічні засоби для посівної переважно закуповуються в доларах або мають  прив’язку до валюти. Тож наскільки готовими підходять до посівної аграрії? З якими проблемами стикаються сьогодні найчастіше і  чи не позначаться вони на обсязі врожаю? Про  це «День» запитував у експертів.

На старт посівної вийдуть усі, але до фінішу дійде далеко не кожен, говорить «Дню» президент Української аграрної конфедерації (УАК), народний депутат України, голова Аграрного об’єднання у парламенті Леонід Козаченко. «Старт є. Він непоганий: посіяно понад 100 тисяч га на півдні країни. Якби був Крим, то посіяли б утричі більше. Але у порівняні з минулим роком нинішні темпи непогані», — пояснює він.

Директор інформаційно-аналітичної компанії «ПроАгро» Микола Верницький додає, що  різні компанії — на різному рівні готовності до посівної. «Критичних  випадків я не бачив. Більшість  аграріїв повністю готові: мають запаси  насіння, добрив, засобів захисту.  Солярку купуватимуть пізніше, коли трохи впаде в ціні, бо у багатьох її ніде зберігати», — пояснює він. 

У  ДЕФІЦИТІ — 15 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ!

Найбільша проблема, на думку опитаних експертів, — дефіцит грошей.

«Всі складові агровиробництва виросли в ціні суттєво: добрива і пальне майже в чотири рази. Все прив’язано до курсу долара, а не до ринкової ціни нафти на світових ринках. При цьому вартість продукції незмінна, наприклад, кукурудза коштує 3 тисячі гривень за тонну — так само, як у липні 2014 року», — пояснює голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.

За словами Верницького, посівна подорожчала на 40%. Оскільки більшість українських виробників традиційно продає зерно після збору врожаю або протягом наступних двох-трьох місяців, то девальвація з того часу вже з’їла значну частку доходів. Відтак за виручені восени гроші сьогодні можна купити значно менше. За оцінкою  Козаченка,  на посівну не вистачає 15 мільярдів гривень! Де їх взяти? Питання — відкрите.

З одного боку, могли б допомогти комерційні кредити. «Але 44 банки вже зникли, а облікова ставка НБУ піднялася спочатку з 6,5% до  19,5%, а потім — до 30% річних. Це істотно обмежило кредитні запаси», — пояснює «Дню» Скоцик. З другого боку, вартість боргової гривні  просто нереальна. «Дуже дорогі кредити. Річна ставка — 35%. При цьому не всі виробники можуть їх отримати, бо вимоги  банків посилилися», — розповідає Козаченко. Відсутність довгострокового кредитування, за його словами, вже практично зупинила закупівлю імпортної сільськогосподарської техніки.

За словами голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тараса Кутового, непроста ситуація у фінансовому секторі заважає інвестувати  в сільгоспугіддя. «Частина фермерів не внесла добрива, або внесла у недостатній кількості чи із запізненням. Це негативно впливатиме на урожай», — додає він.

Недофінансування аграрних підприємств на тлі ухвалених із  1 січня 2015 року змін оподаткування посилює ризик падіння виробництва зерна,  говорить  Скоцик. І як наслідок, додає  він, — недоотримання 17 мільярдів доларів прибутку.

МЕНШЕ НА 20%  ІНВЕСТИЦІЙ НА 1 ГА

Матеріальне забезпечення аграріїв на 20% — менше від запланованого на 2015 рік, озвучує реальні показники  інвестування Козаченко.

Середні затрати виробників по всіх культурах на 1 га  до курсового стрибка 2014 року становили близько 400 доларів, говорить Скоцик. У перерахунку  по курсу 8 гривень за долар, пояснює  експерт, йшлося про 3200 гривень,  а при вартості долара 24 гривні отримуємо всі 9600. «Оскілки аграрії не заощадили достатніх запасів, аби покрити курсові  різниці, їм не вистачає 5,5 — 6 тисяч гривень на 1 га (від початку підготовки ґрунту і зберігання  готової продукції на елеваторі)», —  пояснює він.

На думку голови Аграрного об’єднання у парламенті, зменшення інвестицій закладає основу під недобір врожаю і зменшення посівів. Через анексію Криму та фактор окупованого сепаратистами сходу незасіяними можуть бути 18% усієї території України, порахував він.

Скоцик вважає, що якість  урожаю постраждає, бо найперше заощаджуватимуть на насінні. Відтак відбудеться зміна структури посівів: менше посіють кукурудзи. «Із 5 мільйонів га кукурудзяних посів 70% засівалися насінням іноземної селекції і тільки 30% — української. При зростанні курсу долара навіть у 22 — 24 гривні —  це подорожчання втричі. Крім того, піднялася і ціна на газ, який використовують для сушіння кукурудзи», — говорить  він. Натомість, додає експерт, виростуть площі під сою.

Верницький вважає, що  варто очікувати наростання площ під пар. «Пар зросте на 10%, посіви ярого ячменю — на 10 — 15%, а от  кукурудза навпаки, скоротиться на 5%. Але все залежатиме від погоди у другій половині травня і готовності господарств вкласти  та законсервувати  на певний час гроші під пар», — пояснив він.   

ПЕРЕРОЗПОДІЛ РИНКУ НА СХОДІ

У зоні АТО і прилеглих територіях великі аграрні компанії (переважно  з іноземними інвестиціями) почали виставлятися на продаж. «Вже є тенденція до перерозподілу ринку. Але  не так багато охочих їх купити. З одного боку, зовнішні інвестори бояться непрогнозованості на сході. З другого — українці не мають грошей, щоб  купити корпоративні права. бо прибутковість  галузі падає на тлі введення додаткових фіскальних обмежень. Через це знижуються ціни на ці активи», — пояснює Козаченко. Тому ризик скупки  корпоративних прав  середніх  і малих за безцінь — очевидний. Активно пропонують підприємства на сході: Луганська, Донецька, Харківська, Запорізька, Миколаївська області. Менше —  в Центральній Україні. «Але таких  пропозицій більше, ніж минулого року», — підсумовує  Козаченко.

Ситуацію можна виправити, переконують експерти. Можна скористатися світовим досвідом, коли у кризових ситуаціях в реальну економіку здійснюють цільову дотацію, щоб наростити виробництво. Оскільки АПК — експортно орієнтована галузь, то саме її підтримка принесе максимум ефекту — валюту і стабільність гривні.  «Уряду та НБУ слід розглянути  варіант цільової емісії  під посівну для агровиробників на придбання палива, насіння і технології для обробітку.  Це  врятує посівну кампанію  і дозволить не втратити ні в кількості, ні в якості зерна, і зберегти  17 мільярдів валютних доходів. На це, за різними оцінками, потрібно від  60 до  110 мільярдів гривень», — каже Скоцик.

Леонід Козаченко додає, що  паралельно  уряд має  зробити все, щоби зберегти діючу систему пільг для АПК. Нагадаємо, що  в меморандумі з МВФ  передбачено переведення сектору на загальну систему оподаткування  з  1 січня 2016 року. Якщо  це станеться, то відтоку інвестицій із галузі  не уникнути, вважає  він.

Утім, навіть  якщо держава  не піде на поступки, каже Верницький, сектор  все одно сіятиме. «Сільське господарство якщо не посіє, то не заробить. Тому сіяти будуть у будь-якому разі. Питання тільки в тому, чи надовго вистачить запалу аграріїв», — підсумовує він.

Наталія Білоусова, «День»

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.