Середа, 10 червня 2015 16:14

Дати лад власній землі - Україна молода від 9 червня 2015 року

Аграрна партія України, як єдиний лідер волонтерського руху у вітчизняному політикумі. Перше Всеукраїнське аграрне Віче зібрало на київському іподромі понад п'ять тисяч добровільних громадських та політичних активістів-представників аграрного сектору з усіх кінців України. Учасники велелюдної ради, що стала підсумком 29 регіональних форумів, взялися створити потужний політичний рух на базі Аграрної партії України. Єдиного на сьогодні політичного об'єднання, відродженого і структурованого за ключовим демократичним принципом - знизу до верху.

 Право голосу

Аграрії сьогодні - ключова опора державного бюджету, виробництва ввп, джерело левової частки валютних надходжень в країну. Сконцентрувавшись на виробництві, більшість із них тривалий час відмахувалася від політики, як від набридливої мухи. Аж доки, як у класика, політика щільно не зайнялася ними. Недолугими галузевими реформами від дилетантів. Бездумним посиленням фіскального тиску. Загрозою одним розчерком пера позбавити їх основного джерела виробництва, та навіть самого життя - землі. І виявилося, що в законодавчих органах держави, яку вони годують, навіть нема кому озвучити їхні потреби, пропозиції, висновки, народжені не запаленим жадобою до влади мозком, а - здоровим глуздом і практичним життєвим досвідом.

"В українському парламенті сьогодні 42 депутати, пов'язані з сільськогосподарським виробництвом. Але ми не бачимо їхньої ефективної  роботи, бо вони представляють різні політичні сили і зобов'язані сповідувати програму своєї політичної партії, - пояснює Віталій Скоцик, голова Аграрної партії України, що організувала віче. - Єдиний раз за всю історію українського парламентаризму в 1998 році Аграрна партія мала власну фракцію у Верховній Раді, 29 народних депутатів. Країна рухалася тоді до вступу у Світову організацію торгівлі і треба було, не конфліктуючи з СОТ, зберегти розвиток власного аграрного виробництва. Протягом року у трьох районах з подачі депутатів цієї фракції тестувалася нова система податкового режиму з фіксованим земельним податком. Через рік прийняли рішення впровадити її по всій Україні. Ми прожили з цією системою 15 років, маючи змогу розвивати виробництво. Навіть минулоріч, при падінні української економіки на 14,5 відсотка, показники в агросекторі виросли на 6,3 відсотка. Але після змін, які відбулися 1 січня 2015 року, вже у січні-лютому аграрне виробництво впало на 4,3 відсотка, у березні - ще на 6,7 відсотка. До кінця року очікується падіння до 12 відсотків. При цьому виробництву кукурудзи прогнозують спад на 17,4 відсотка, пшениці - 11,3 відсотка. А це - експорт, валютні надходження державі. Як рахували державний бюджет наші законодавці, якщо Україна недоотримає 17 мільярдів доларів, що їх аграрії дали державі минулого року? Нікому було рахувати... Тому єдиний правильний шлях для нас - іти до влади. Спочатку на місцевих виборах, потім на парламентських."

 Дорогу не обирають. Ії будують самі.

"У нас сьогодні повторюється ситуація столітньої давнини, знову ключовими стали два питання: про мир та про землю. Вони вирішують майбутнє нашої країни - гірко зауважив на віче депутат Слов'янської райради, голова Донецького обласної організації АПУ Дмитро Казацький. - З Донбасу, де сьогодні йде війна, сьогодні усі втікають. У першу чергу - банкіри і торгаші... Не втікають і не втечуть тільки ті, хто працює на землі. Сьогодні прийшов той час, коли ми повинні взяти на себе відповідальність за майбутнє своїх дітей."

Власне, цю відповідальність аграрії на себе взяли вже давно. Ті, хто, не чекаючи законодавчих рішень від державних органів управління, "незаконно" власним коштом утримували сільські дитсадки, школи, клуби. Хто й до поширення волонтерського руху по Україні, без видовищних фотографій і патріотичних постів у інтернет-мережах одягав-годував залишених напризволяще державою немічних і сиріт. Хто, знову ж таки, "незаконно" ремонтував і будував нові дороги по селах, у мешканців яких орендує землі. Вони звикли ділитися тим, що заробили, для спільного блага. Та навіть організацію цього віче оплачували не політичні олігархи задля створення чергового кишенькового руху, а самі ж його учасники. "У нас з'явився вже той прошарок населення, який можна назвати середнім класом. Є люди, які побудували власну справу, вміють працювати. То кому ж, якщо не нам, будувати життя своєї громади, свого району, області, держави? - каже Віталій Скоцик. - Після всіх пертурбацій, що сталися, в Україні всі області аграрні або аграрно-індустріальні. Але якщо ми беремо районні ради чи обласні, у нас є аж один район на всю територію України, Бучацький Тернопільської області, де аграрії мають більшість у районній раді. Ми живемо в парламентсько-президентській державі, де кабінет міністрів формує більшість Верховної Ради. Якщо нас там немає, то які претензії ми можемо пред'являти міністру? Чи маємо право вимагати того, що, як ми вважаємо, повинно бути зроблено? Тому шлях у нас один: зрозуміти, що держава - це ми, а ми - це держава. І самим її будувати."

 Від зневіри - до поступу

Регіональні форуми в областях, які передували Всеукраїнському аграрному віче, за свідченням їх учасників, рідко закінчувалися менш ніж за чотири години. В Черкасах бурхлива розмова тривала п'ять з половиною годин, хоч починалося вона, як і скрізь, з тотальної зневіри в очах. І традиційного першого запитання "А хто за вами стоїть?" Тільки спілкуючись віч-на-віч з своїми колегами і однодумцями з різних областей на цілком практичні і зрозумілі теми, переконуючись, що тільки власноруч, разом з рівними можна "пробивати" стіни бюрократизму і таки досягати бажаних результатів, люди пожвавлювалися. І закочували рукава. За десять місяців, які минули від початку об'єднуючої роботи з відновлення дієвої структури, активісти АПУ створили аграрні лобі в Черкасах, в Одеській, Запорізькій обласних радах. Координатор депутатської групи «За Запорізьке село» Олег Ніколенко, один з учасників віче - живий приклад дієвості зусиль, докладених тверезими однодумцями: за наполяганням депутатів-аграріїв обласна Рада відклала укрупнення районів в рамках адмінреформи, доки реформу не схвалять місцеві громади.

Тому аграрне віче ухвалило низку звернень до президента, парламенту та представників уряду. Зокрема, - з вимогою повернути фіксований сільськогосподарський податок, скасування якого вже призвело до падіння виробництва в агросекторі України. Владу також закликали ухвалити Закон «Про місцеві референдуми», який би посилив вплив територіальних громад, та зважено підійти до адміністративно-територіальної реформи. На думку учасників віче, в Україні слід провести загальнодержавне обговорення земельної реформи, обмежити максимальну площу земель, що можуть перебувати у приватному володінні, та заборонити продаж землі іноземцям. Без реалізації цих кроків зняття мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення є неприпустимим, - переконані аграрії. Аграрна партія України пропонує також дозволити військовослужбовцям, демобілізованим у рік вступу, брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів до вузів.

Втілення своїх вимог аграрії досягатимуть за допомогою цивілізованих політичних інструментів, а не вуличних акцій, запевнив Віталій Скоцик. Отримати більшість місць у всіх районних та обласних радах – найближча політична мета аграріїв. У перспективі ж Аграрна партія планує увійти в трійку партій-лідерів на парламентських виборах.

Тільки цифри: 27% ВВП України забезпечує агробізнес разом із суміжними галузями. 17 мільярдів доларів валютних надходжень за минулий рік Україна отримала з аграрного сектору. Це - найбільше з-поміж усіх інших галузей економіки. 65% працездатного населення прямо чи опосередковано задіяні в агровиробництві в Україні.

GRB9840GRB9377

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.