Вівторок, 18 серпня 2015 11:57

Ефективна економіка: від простого до складного

45511"Америка для виходу з Великої депресії, однієї з найбільших криз американської економіки, і британці після Другої світової війни вийшли на один спосіб: цільову підтримку реальних секторів економіки. Минулого року наш Нацбанк надрукував більше сотні мільярдів гривень для рефінансування банків, левова частка з яких збанкрутувала через кілька тижнів. Чому б натомість через державнi банки під невеликі проценти не прокредитувати аграріїв, щоб вони змогли наростити виробництво? Тоді уже в наступному році почнеться зростання, і держбюджет отримає значно більше коштів", — вважає голова АПУ Віталій Скоцик. Перш ніж добиватися втілення дієвих стратегій у макроекономіці, об’єднані партією аграрії перевірили їх продуктивність, піднiмаючи власні підприємства і громади. Створювати закони, які б стимулювали розвиток розореної корупцією і війною держави, зможуть тільки ті, хто має досвід розбудови економіки і суспільства з малого, свого, а не відібраного силою чи обманом.

 

Сила поля

Селяни завжди ставились із шаною до хліба і вірили, що урочисте відзначення початку та закінчення жнив задобрить природу і врожай буде гарним. Вважалося, що в останньому снопі зібрана вся життєдайна сила поля. Обжинки в рідному селі лідера Аграрної партії України Віталія Скоцика — Симонові Гощанського району — цього року святкували разом із зірками українського футболу та естради.

«Традиції об’єднують людей, щоб люди зрозуміли, наскільки цінно жити дружно в громаді, — розмірковує Віталій Скоцик. — Країна починається з громади. Чим сильніша громада, тим міцніша держава. Ви бачили тут новий дитячий майданчик, нові лавочки, нові місця для футбольних команд? Мої односельці зробили все це власноруч. Моє завдання було лише організувати та забезпечити матеріали. А далі вони зробили усе самі. І тому цінуватимуть значно більше, ніж якби хтось усе привіз і поставив. Бо вклали власну працю, зробили це для свого села».

Цьогорічні обжинки присвячені одразу двом подіям — закінченню збору врожаю та дню села, яке симонівці відзначають 14 серпня — на свято Маковія. «Наше село давнє. Перша згадка про нього датується 1545 роком. Назва походить від козака Симона, який поселився в урочищі Замчеську і почав обробляти великий наділ родючої землі. Він посадив над річкою дубовий гай. І перша вулиця у нас називалась «Підгайова». А престольне свято святкуємо на Маковія, бо коли у Другу світову війну німці спалили церкву, наші люди за три роки її відбудували: з дерева, вручну, без єдиного цвяха. Освятили храм 14 серпня 1948 року», — розповідає історію села бібліотекар Жанна Мельник.

Жнива закінчились у переддень свята. Допомагав збирати врожай односельчанам і Віталій Скоцик. Разом iз десятирічним сином Данилом. Намолотили 400 тонн зерна. «Це приблизно стільки, скільки потрібно виплатити на паї. У нас традиційно заведено, що плату за оренду землі отримують зерном. Оплата складає тонну, цьогоріч можна вибрати, скільки брати пшениці, а скільки ячменю. На млині навпроти комори одразу ж можна змолоти зерно і вже випікати з нього запашний хліб», — пояснює Віталій Скоцик.

У місцевому сільськогосподарському підприємстві «Агат» мають непоганий врожай: 50 центнерів з гектара пшениці та 45 — ярого ячменю. Тож змогли і зарплату людям підвищити на третину з 1 серпня та видати грошову премію усім працівникам. Планують і далі розширюватися: «У нас молоде підприємство, йому всього два роки. Почали його розбудову на базі колишнього колгоспу, але вже оновили техніку на сучасну. В минулому році ми відкрили млин. А до кінця нинішнього плануємо збудувати хлібопекарню для свого села і району. Оскільки ми самі вирощуємо зерно, мелемо його, у нас буде можливість продавати хліб дешевше магазинного. Окрім цього, у нас зараз є 40 свиноматок, до зими хочемо перекрити ще одну ферму і збільшити поголів’я. У нас працюють місцеві, і в хлібопекарню та нову ферму ми також, звісно, братимемо на роботу своїх людей», — розповідає про плани директор підприємства «Агат» Віталій Друзюк.

А в цей час на стадіоні дітлахи скачуть на батуті та катаються на гірках, а поряд iз не меншим завзяттям дорослі переможно падають у пісок, перетягнувши канат...

«Раніше в селах була робота — і села жили. А зараз у районі, окрім бюджетної сфери, фактично ніде працювати. Потрібно створювати робочі місця. Відкривати сільськогосподарські, переробні підприємства. Має бути державна цільова програма кредитування аграріїв, під 1-2 відсотки, а то і безвідсотково. Сучасна техніка та технології дуже дорогі і брати кредити під 35 відсотків річних на їх покупку нікому не під силу. А будуть кредити — з’являться і нові підприємства, робота, податки для розвитку соціальної сфери», — розмірковує голова районної організації Аграрної партії України, заступник голови Гощанської райради Юрій Буркалець.

Виступаючи перед односельцями, Віталій Скоцик пояснив свою мотивацію в політиці. «Мені неодноразово пропонували піти в політику, та я завжди відмовлявся. Але настала така критична ситуація в державі, коли залишатись осторонь просто не можна. Стало ясно: мало бути хорошим бізнесменом чи просто працівником, професіоналом. Якщо зараз аграрії, люди в селах та всі, кому не байдужа доля України, не об’єднаються, ми втратимо галузь, яку вибудовували тяжкою працею останні 15 років, втратимо можливість стати сильними, втратимо країну. Зараз ми усі маємо зрозуміти, держава — це ми», — наголосив Віталій Скоцик.

Стратегія енергонезалежності

Для забезпечення волинян роботою обласна організація Аграрної партії України розгортає комплексну роботу в кількох напрямах. «Слід відновити вирощування тих культур, які традиційні для регіону і які дають тут найбільшу ефективність. В першу чергу, це — цукрові буряки та льон. Треба налагодити їх переробку. Необхідні заводи для цього є, їх потрібно просто модернізувати і запустити. Також на часі — впровадити вирощування енергетичних культур», — ділиться стратегіями розвитку поліського агропромислового комплексу лідер Аграрної партії Віталій Скоцик, побувавши на Волинi. — Вирощування енергетичної лози, міскантусу та інших енергетичних культур дасть значно вищу ефективність, ніж те, що ми досі мучилися з пшеницею в непридатних для неї регiонах. Тут урожайність ранніх зернових дуже низька — 15-20 центнерів з гектара. Енергетичні ж культури дадуть значно кращу економіку, і, що важливо — це енергетична незалежність нашої держави. Сьогодні ми воюємо зі східним сусідом і платимо йому живі гроші за газ. Це навіть у голові не вкладається! Платити гроші агресору, маючи всі можливості замінити цей ресурс власним!».

За словами політика з хорошим досвідом управління сільськогосподарськими компаніями, на Волині варто скористатися досвідом поляків, які зробили багато обдуманих кроків для досягнення власної енергонезалежності.

«Поляки використовують в тепловій енергетиці 23 мільйони тонн біомаси: власної 11 мільйонів тонн, а ще 12 мільйонів вони везуть з Бразилії та Аргентини. Поляки за останні 5 років побудували в себе 7 нових теплових станцій. А у нас люди в сусідніх з Польщею областях сидять без роботи або їдуть на заробітки за кордон. Тим часом поліські регіони України здатні вирощувати ресурс як для власного використання, так і експортувати в ту ж Польщу», — впевнений Віталій Скоцик.

Ще один інструмент, який, за розрахунками економістів АПУ, потрібен волинянам, як і невеличким виробникам у всіх регіонах України, — збутові кооперативи. Вони дадуть можливість продавати продукцію, яку вирощують у надлишку на присадибних ділянках,без посередників. І міські жителі зможуть отримувати якісну продукцію за доступними цінами.

«Ще в 2013 році, до кризи, ми витрачали на продукти 63% своїх доходів, для прикладу в Європі — це 8-9%, у США — 10-12%. А з нинішньою інфляцією багато людей уже навіть не здатні купити собі найелементарніше. Водночас по віддалених селах ми бачимо, як гниють абрикоси, сливи, картопля. Там у селян молоко приймають по 2 гривні, і вони відмовляються його продавати, а міський житель не може дозволити собі купити абрикосів по 20 гривень, а молоко по — 12-18», — пояснює Віталій Скоцик.

За словами політика, відновлення роботи збутових кооперативів здатне за рік збільшити доходи середньостатистичної сім’ї удвічі. І ресурс для цього є. Якщо з 17 мільярдів доларів валютних надходжень, згенерованих минулого року в основному великими латифундіями, взяти хоча б один відсоток від сплачених податків, ми за рік зможемо запустити обслуговуючі кооперативи по всій країні. Вони піднімуть дохід людей у селах, у них з’явиться мотивація садити і вирощувати більше. І міські жителі зможуть купувати продукти харчування за значно нижчими цінами, бо усунеться ланка посередників.

Владі — бiльше здорового глузду

У наступному році продукти можуть подорожчати ще більше. Нинішні ціни відображають лише минулорічну інфляцію, а вона була на рівні 24 відсотки, тоді як зараз уже за 50. Загальне падіння економіки теж перевищує минулорічне: торік було 14,5% — зараз 17,6%. ВВП на душу населення впав удвічі порівняно з 2013 роком. Якщо уряд не почне робити кроки для нарощення виробництва в країні, зубожіння населення буде критичним. Такі цифри прозвучали перед початком 47-го Міжрегіонального форуму, що відбувся в Івано-Франківську.

«Уперше за 12 років ми маємо падіння аграрного сектору. Навіть торік при загальному спаді економіки агросектор дав приріст 6,3%. А вже зараз — падіння 9,7%. І не можна списувати це лише на війну. Із пiвтора мiльйона гектарiв орної землі Луганщини Україні підконтрольні 1 млн. 250 тис. га, і аграрії там працюють. На Донеччині за всі роки рекордний урожай був 1,9 млн. тонн, цьогоріч там розраховують зібрати 1,45 млн. При тому, що загальне зменшення врожаю в Україні очікується в 6-7 млн. тонн. І спричинила це саме невдала політика уряду», — пояснює голова Аграрної партії Віталій Скоцик.

Відміна фіксованого сільськогосподарського податку та підвищення мит, а більшість агротехнологій зав’язані на імпортні складові, уже вимила 20 млрд. грн. обігових коштів у аграріїв.

«Нацбанк підвищив облікову ставку до 30%, комерційні банки фактично перестали кредитувати аграріїв. У них не вистачало ресурсу. Десь використали насіння нижчої якості, десь не дали достатньо засобів захисту рослин, не внесли усіх необхідних добрив — от ми і бачимо таке зниження врожайності. Україна вже недоотримає 1млрд. доларів валютних надходжень. І це ще діяли мінеральні добрива, внесені в попередні роки. А далі їх уже не буде. Якщо аграрії не знайдуть фінансовий ресурс, урожайність буде падати», — каже Віталій Скоцик.

На думку лідера аграріїв, змінити ситуацію можна. І при правильній державній політиці агросектор здатен не просто зберегти врожайність, а й наростити виробництво так, що за два роки можна збільшити ВВП країни вдвічі.

«Потрібно зробити дві речі. По-перше, повернути ту систему оподаткування, яка діяла до початку цього року. Останні шiсть місяців показали, що державний бюджет нічого не виграв від збільшення податків, а навпаки, втратить від падіння обсягів виробництва. По-друге, потрібно зробити аграріям доступний фінансовий ресурс. Щоб вони могли не лише нарощувати виробництво і відправляти на експорт сировину, а й запускати переробку в Україні, яка дасть у 3-4 рази вищу додану вартість і забезпечить людей роботою», — дає рецепт лідер Аграрної партії України.

«Для відбудови економіки важлива співпраця — бізнесу, місцевої та центральної влади. І людям потрібно зрозуміти: якщо вони хочуть жити краще, їм потрібно самим йти у владу, щоб управляти своєю громадою, своїм районом, своєю областю і своєю державою. Сьогодні Аграрна партія України — та структура, яка дає можливість людям себе реалізувати і разом зробити державу сильнішою», — резюмував Віталій Скоцик.

Матеріал : Україна Молода

                                                                                     Номер 107 за 14.08.2015

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.