Середа, 12 серпня 2015 16:09

Заради усмішки на рідному обличчі…

Із духмяним хлібом, щирою піснею, в усмішках та в дорогоцінній оздобі з народних традицій і прадідівської мудрості відзначили минулої неділі жителі Симонова Гощанського району обжинки та День народження рідного села, якому нині виповнилося 470 років. Відзначили із ваговитим ужинком не лише золотого зерна, а й добрих справ, які цій дружній та працьовитій громаді завжди до снаги. Тут однаково натхненно і минувшину свою шанують, і сьогодення в праці вибудовують, і майбутнє плекають, прищеплюючи дітям любов до отчої землі, яка стає головним і світлим путівником у житті.

Аби ж рідне село цього святкового дня мало якомога більше радісних миттєвостей, аби ясно усміхалися рідні обличчя, вкотре подбав голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.  Дивували Симонів зірки футболу, зачаровувала запальними піснями популярна співачка Ірина Федишин, дивували й місцеві люди гостей талантом та гостинністю

- Наше село доволі давнє. Перша згадка про нього датується 1545 роком. А престольне свято ми святкуємо на Маковія тому, що саме цього дня далекого 1948 року було освячено церкву у нашому селі. У нас і до того був храм, але в Другу світову війну німці спалили його. Наші ж люди усього лише за три роки його відбудували -  з дерева, вручну і без жодного цвяха, – листає сторінки минулого, а водночас і наводить промовистий приклад небайдужості і згуртованості громади завідуюча публічно-шкільною бібліотекою села Симонів  Жанна Мельник.xRs28JUnL84

Бібліотекар Марія Лукащук захоплено демонструє добірку матеріалів про історію  села, його відомих людей та старовинні й сучасні вишивки місцевих майстринь, в яких квітне  душа народу. Поруч же, на чепурних обійстях та охайних вулицях, у золотих горах намолоченого збіжжя, у піднесеному врочистому гаморі, що заполонив сільський стадіон та довколишню територію, - те, з чого складається сьогодення Симонова. Як в останньому обжинковому снопі зібрана уся життєдайна сила поля, так і тут, на народному святі, зібралося усе найкраще і найдорожче, усе, на чому тримається  родина, село і наша держава.

- Сьогодні багато гостей приїхало до нашого рідного Симонова і всі в один голос кажуть: як приємно заїжджати в село, бачити, що люди працюють, будуються, що тут доглянуті вулиці, обійстя, а не порожні хати та школи, як у багатьох інших куточках України. Чути таке – гордість для кожного з нас, - звернувся до земляків Віталій Скоцик. – Давайте і далі будемо такими дружними, працюватимемо так, щоб наше село було зразком для усіх навкруги. Чим сильніша громада, тим міцніша наша держава.

Pj6He7X7jaAЗ-поміж багатьох передсвяткових справ місцеві жителі подбали про оновлення місць для вболівальників та команд на стадіоні, де нині змагалися ветерани футбольних клубів «Карпати»(Львів), «Верес»(Рівне) та команди «АМАКО»(Симонів) і «Гоща-АМАКО». Впродовж кількох годин це захопливе спортивне дійство дарувало симонівцям та гостям незабутні враження. Довершила ж його блискуча перемога ФК «Гоща-АМАКО» у фінальному двобої з командою Симонова.

 -Сьогодні на полі було багато  відомих людей, які свого часу грали на дуже високому рівні, приємно було зустрітися з ними на футбольному полі! – піднесено ділиться враженнями капітан ФК «Гоща-АМАКО» Олег Буркалець.

- Ми прийшли вболівати усією родиною – мій чоловік колись грав у футбол, а нині  на полі син. Мрію, щоб і онук мав таке захоплення, - мовить медична сестра Оксана Нестерук, котра приїхала на свято із Гощі. – І це ж ще не все – хлопці зараз линву будуть перетягувати, у пляжний волейбол грати, будуть змагання з армреслінгу, гирьового спорту, побачимо зірку Ірину Федишин, концерт наших найкращих колективів художньої самодіяльності та багато іншого. Кожен може тут знайти заняття до душі! Добре, що наш земляк Віталій Скоцик організував нам таке свято, а то наші люди все лиш у клопотах та городах. Бачите, он і старших людей як багато сходиться.

- А як не прийти? – дивується 76-річний Микола Ілліч Лукащук. – Відчуваємо, що нас, хліборобів, шанують, що цінується наша праця. А вона важка… Я це знаю змалку – вже у 15 років поїхав у нинішню Донецьку область на жнива, аби хліба заробити... Трудового ж стажу маю майже 49 років.

 - З нами й онучки наші прийшли – тут багато для них розваг, різні атракціони,- приєднується до розмови дружина Марія Іванівна. – Радіємо за них. У нас же таке дитинство було, що не знали навіть, що таке цукерка.

У числі ж святкових подарунків для найменших жителів села - казковий і справді ексклюзивний дитячий майданчик поруч зі школою. Спорудили його, як розповіла сільський голова Ніна Ткачук, місцеві умільці, зокрема Ігор Кухар, а необхідні матеріали надав Віталій Скоцик.

-              Взагалі Віталій Євстафійович піклується про наше село не лише до свята і вже чимало років поспіль. І  я, як керівник громади, завжди можу звернутися до нього за допомогою у вирішенні сільських проблем, і кожен із жителів, - ділиться  Ніна Володимирівна. – І школі допомагає, і дитячому садочку, і дорогу допоміг заасфальтувати на вулиці Підгайок, і про розвиток спорту дбає… Та всього й  не перелічити. Приємно, що Віталій Євстафійович не забуває про рідне село, що такий щирий та простий у спілкуванні з нами.

Одне ж із  найпромовистіших свідчень сьогодення Симонова – гори золотого зерна на току місцевого сільгосппідприємства «Агат». Зі жнивуванням там впоралися за день до Дня села. Найкраще, каже директор Віталій Друзюк, вродила пшениця – попри брак вологи, зібрали її 400 тонн, врожайність – 51 центнер з гектара. Майже стільки ж надбали й ячменю, ріпаку.

           -Обмолочували до тридцять гектарів на день, але техніка у нас сучасна, постійно оновлюється, тож це значно полегшувало роботу. Комбайн, на якому працював, має ширину жатки 7,7 метра, потужність двигуна – 350 кінських сил, - розповідає механізатор Микола Шуст. – Зібрали врожай вчасно, тож тепер можна і посвяткувати.

           - Та ще й приємний сюрприз одержали  до свята, - додає помічник комбайнера Святослав Божок. -  І премії, і підвищення зарплатні на 33 відсотки. Я рік працюю в «Агаті», дуже подобається і організація роботи, і колектив, радують і перспективи розвитку.

Попри те, що «Агат» молоде сільгосппідприємство, розвивається воно успішно, а головне  - обробляє землю, а це нині 600 гектарів, як справжній дбайливий господар, не виснажуючи її і проводячи необхідну сівозміну. Це, зауважив заступник голови Гощанської районної ради Юрій Буркалець і один із співорганізаторів свята, яскравий приклад того, як можна задіювати резерви села задля його розвитку, ефективно використовувати ресурси, які нам дала матінка-природа, та створювати робочі місця, які нині так потрібні селу.  У місцевих людей душа спокійна за довірені лани. Неабияк зраділи мешканці Симонова й коли торік підприємство  відкрило у селі млин. А вже незабаром тут запрацює й хлібопекарня, тож селяни матимуть змогу придбати не лише свіжий та смачний хліб, а й дешевший. Вчасно та належно підприємство розраховується із пайовиками – забрати зерно люди мали змогу фактично через день після завершення жнив. До того ж, можуть обирати саме те збіжжя, яке їм потрібне (пшеницю чи ячмінь), загалом кожному  - по тонні.

ODEWMIJu7l4- Мені приємно, що в цьому є і часточка моєї праці, - зазначив лідер Аграрної партії України Віталій Скоцик. – Разом із сином Данилом ми намолотили на полях Симонова майже 400 тонн зерна. Це фактично стільки, скільки треба віддати людям за паї. Це зерно дуже хорошої якості. Багато цієї пшениці одразу поїде до сільського млина, перетвориться на борошно, а затим на запашний хліб. Це прекрасно. Як і усмішки, які я сьогодні бачу на рідних обличчях моїх односельчан. Дякую долі, що дає мені можливість організувати для них свято, розрадити у нелегких буднях.

                                                                                 

                                                                                                                          Світлана Тубіна

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.