За дев’ять років перебування в статусі спочатку депутата Чернігівської обласної ради, а потім і заступника голови, заступник голови обласної організації Аграрної партії України Арсен Дідур вже закріпив за собою імідж людини слова, противника популізму, принципового та виваженого командного гравця.
– Арсене Володимировичу, як Ви оцінюєте результати президентських перегонів і впевнену перемогу Володимира Зеленського?
– Результати виборів – цікаві й дають підстави для певних висновків. Бо за 27 років незалежності так звана «еліта», крім «ідеї» експлуатувати базу, що залишилася після СРСР, і безсоромно розкрадати її, довівши народ до злиднів, по суті, нічого не зробила. Тож перемога Зеленського – це відповідь тим, хто вважає себе елітою і «вершками» українського народу, й оцінка їх діяльності. Існуючі політтехнології «як обдурити народ» призвели до того, що ми опинилися перед «вибором без вибору». Фактично український народ не хоче жити по-старому, тож люди проголосували за мрію, казку на основі відомого телесеріалу «Слуга народу».
– Наразі маємо те, що маємо…
– Тим, хто вважає себе патріотами України, хто збирається тут жити і розбудовувати нашу державу, хто прагне її розквіту, – потрібно прийняти таку ситуацію й зробити все, щоб каденція президента Зеленського виявилася успішною. Попри всі негаразди, сподіватимемося з моменту його інаугурації, що ми вже «досягли» нульової позначки, і наше безперервне падіння нарешті закінчилося. Щиро зичу Зеленському виправдати довіру громадян і довести, що чудеса можливі!
Розумієте, для того, щоб країна стала успішною, має з’явитися клас людей, який сформує її основу. Середній клас. Зараз у нас 5 відсотків – дуже багатих людей і ще 5 відсотків (всього лише!) – це середній клас, натомість усі інші – 90 відсотків – бідні й жебраки… То яке може бути демократичне суспільство?
– З 1991-го у нас, в незалежній Україні, щороку проводяться реформи, та жодна з них не завершилася позитивно!
– Адміністративно-територіальну реформу потрібно завершити. Так, децентралізація – це добре. Однак ми почали купувати колеса, не розуміючи, на яку автівку їх ставитимемо. Тобто спочатку потрібно було зробити зміни в Конституції, узаконити ці адміністративно-територіальні органи, потім під це провести вибори об’єднаних територіальних громад. Натомість зараз у нас, замість одного чиновника, з’явилося три! Залишилися районні ради та РДА, які тепер незрозуміло чим займаються і в межах своїх старих повноважень нерідко навпаки намагаються заважати, бодай чимось зашкодити… У Європі 75 відсотків – повноваження місцевого самоврядування: громади займаються економікою, покращенням життя людей. І тільки 25 відсотків залишається у держави – для тих функцій, які вона має виконувати.
– Армія, правопорядок, Національний банк…
– Так. І коли у нас 75 відсотків повноважень буде в громадах, тоді вже ситуація реально змінюватиметься. Це дійсно буде децентралізація. Бо зараз, наприклад, передача земель громадам на основі розпорядження Кабміну – це, по суті, фікція: сьогодні Гройсман прийняв рішення, а завтра прийде інший прем’єр і його скасує!.. Знову ж таки, чи може громада передати цю землю, кому схоче, на об’єктивно ринкових умовах, коли всю процедуру проводить Держгеокадастр? Натомість в область заходять «на ринкових умовах» під 30-40 відсотків (нереальних!) якісь сумнівні нетутешні фірми, мета котрих лише залізти в поле успішного місцевого аграрія, і далі розхитувати таку ситуацію, шантажуючи сільгоспвиробника.
– Отже, які ж передумови майбутнього успіху? Формування реального середнього класу, завершення адміністративно-територіальної реформи і…
– Гарантії. Що відрізняє цивілізоване суспільство від нецивілізованого? Свобода совісті, власності, віросповідання… Хто це гарантує? Держава, яка розділяє функції: скажімо, чиновник, навіть президент, не може впливати на судову владу. Має бути чіткий розподіл і сувора відповідальність за спроби такого тиску. Кримінальна відповідальність. Бо якщо можновладець прагне контролювати суд, це – порушення наших прав і свобод. Коли ми змінимо таку ситуацію, подолаємо корупцію, тоді доб’ємося успіху.
– Аграрна партія не взяла участі в президентських виборах…
– У нас відбувся конфлікт із колишнім очільником партії – Віталієм Скоциком. Бо він вирішив використати нашу партію, як суто технічний проект у політтехнології: щоб відібрати голоси у діючого президента чи, як варіант, – допомогти йому здобути перемогу на виборах. Адже було кілька реальних кандидатів і були ті, що їм так чи інакше заважали, відбирали голоси виборців… Та ми не для того створилися, щоб займатися такими сумнівними оборудками під чуюсь дудку. Тому ми зі Скоциком розійшлися – він уже не член Аграрної партії. Отож наша мета – парламент, наша країна – парламентсько-президентська, наші інтереси – це інтереси середнього класу сільгоспвиробників. У травні має відбутися з’їзд партії, на якому ми оберемо свого лідера, з яким підемо на вибори.
– Аграрії зараз активно борються за те, щоб земля не стала товаром!
– Це – наша принципова позиція. Щоб життя в Україні не погіршилося, і щоб люди за копійки не продали свою землю.
Ми не кажемо, що мораторій на продаж землі має тривати вічно. Ми – за те, щоб люди могли реалізувати конституційні права, зокрема щодо продажу земельних паїв. Але для цього потрібно створити належні умови. Має закінчитися війна. Потрібно провести інвентаризацію земель. Важливо покращити й рівень життя людей, щоб вони думали, як придбати землю, а не продати її за безцінь і стати ще біднішими, зробивши когось іще багатшим. І навіть після зняття мораторію, купувати землю повинні мати право лише громадяни України.
Потім, можливо років через п’ять, – юридичні особи, засновані громадянами України. І далі, може, років через п’ятнадцять (!), дати доступ якомусь іноземному капіталу, коли наш український народ уже реалізує всі свої можливості.
– Можна навести і багато прикладів, коли іноземці просто зацікавлені в нашій робочій силі…
– Зокрема, є такі спроби з боку естонців. Вони приїздять сюди, як друзі, але насправді саме з такою метою! Я їм відповідаю: якщо ви будете так себе поводити, ми з вами дружити не будемо. Будь ласка, приїздіть, вкладайте гроші, створюйте робочі місця, нехай працює ваш капітал на благо України. Однак ми проти, що ви, у зв’язку з відтоком ваших громадян у розвиненіші, заможніші держави, користуючись нашою слабкістю, заманюєте українців. Натомість ми дружитимемо з тими, хто інвестує сюди кошти, хто нас учить, як правильно проводити реформи, жити по закону. Водночас в Україні треба підвищувати рівень заробітної плати, щоб наші громадяни хотіли жити та працювати вдома.
– На Чернігівщині фракція Аграрної партії в обласній раді послідовно відстоює інтереси жителів – наприклад, рішуче вимагає повернути агроліси громадам.
– Про це на шпальтах газети «Чернігівщина» говорить і Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля» Леонід Яковишин, якого я дуже поважаю. Справа в тому, що свого часу ці ліси забрали у колгоспів, тому тепер нарешті потрібно відновити справедливість. І якщо за стільки часу обласна влада не зуміла розвинути цю галузь, лише експлуатуючи агроліси, вивозячи на експорт кругляк, не створюючи переробку, то треба віддати ці ліси на місця, і хай цим займаються громади. Для них це буде додаткова база для отримання надходжень до місцевих бюджетів. Але зараз триває велике протистояння, бо всі на словах – ніби за децентралізацію, а як доходить до діла, то чиниться серйозний спротив. Однак це питання має бути неодмінно вирішене!
Також нас турбує стан довкілля. Пора займатися утилізацією сміття, нашими водоймами. Тож у рамках своєї діяльності, через органи місцевого самоврядування, ми вирішуємо ці питання. Звісно, процес реформування – нелегкий, однак кожна реформа має бути зрозумілою. Тому ми були проти реформування нашої української пошти – без закінчення адміністративно-територіальної реформи. Ще не зрозуміло, які будуть громади, райони, а ми вже починаємо реформувати поштове відомство, виходячи лиш з економічної доцільності.
– А це ж – державна корпорація…
– І на рівні держави була допущена стратегічна помилка! Максимум, що ми змогли зробити в рамках своїх повноважень в області – це примусити керівництво «Укрпошти» та її чернігівської дирекції враховувати інтереси громад, узгоджувати ці питання. Думаю, ми мінімізували такі ризики. Хоча не прибрали їх повністю. Тобто одні громади – вже більш-менш задоволені, інші – ні. Відверто кажучи, громади, які створювалися під якогось «князька», під чиїсь бізнес-інтереси, – вони зазвичай не самодостатні. А ті громади, що підійшли до справи з розумом – це Куликівська, Ічнянська, Городнянська, Менська, Бобровицька… Самодостатні громади зуміли знайти компроміс й адаптували цю реформу, принаймні мінімізували її ризики.
– Фракція бореться і з крадіжками комунальної власності.
– Коли державу лихоманить, розвалюється адміністративна вертикаль, непрофесіонали (це я так м’яко говорю), які думають у першу чергу про себе, а не про Україну, розбазарюють усі наші активи!.. Під цей шумок виникає у деяких діячів спокуса: чому б не поцупити комунальне майно? Тому Аграрна партія бореться, щоб зараз не украли комунальний заклад «Ліки України». Справа в суді – наша Аграрна партія ухвалила принципове рішення, і внесено позов щодо незаконної передачі в оренду цілісного майнового комплексу. Але поки триває цей судовий процес, уже закриваються деякі нерентабельні відділення «Ліків України» у селах…
– А як же соціальна функція таких аптек?!
– Яке було завдання комунального закладу? Не лише заробляти гроші, а й обслуговувати інтереси, потреби мешканців Чернігівщини. Цю приховану приватизацію, безперечно, необхідно відмінити!
– Болюче питання – стан очисних споруд…
– Так. Громади, котрі повинні займатися розвитком економіки на своїй території (це – основа надходження коштів), – як вони можуть це робити без інфраструктури? Коли не вистачає потужностей по кіловатах, є складності з підключенням газу, не працюють очисні… Як же можна залучити інвестора, якому громада не може забезпечити належні можливості з водокористування та водовідведення для організації бізнесу?! Тому тим великим громадам, які розвиваються правильним шляхом та дивляться трохи далі вперед, – ми їм повинні допомогти з державного фонду, екологічного і через обласний фонд профінансувати: де реконструкцію, а де будівництво нових очисних. Цього року вийшло фінансування Коропа, Куликівки та Варви. Наступного року в планах – Бобровиця, Козелець й Ічня.
– Аграрна партія – проти виборів у мажоритарних округах!
– Наші депутати в органах місцевого самоврядування – це команда, яка націлена на розвиток Чернігівщини та громад. Ми працюємо над тим, щоб покращити життя людей. І нам є чим пишатися там, де вибрали голів ОТГ від Аграрної партії – в Бобровиці, Куликівці, Варві, Козельці. Серед наших партійців – немало відомих та висококваліфікованих фахівців.
Однак наша позиція: люди мають голосувати не за «грошові мішки», які балотуються в мажоритарних округах (причому це – навіть не мешканці Чернігівщини!), а за партійну ідеологію. Тобто ми – проти «мажоритарки», натомість – за вибори за відкритими партійними списками, коли ніхто не продаватиме свої голоси за гречку.
– Принаймні це буде чесно.
– Наша ідеологія – збереження територій, сіл і максимальна зайнятість населення. Адже економіка зростатиме не від того, що 80 відсотків жителів оформляють субсидії… Ріст економіки відбуватиметься завдяки підтримці сільгоспвиробників. А наступний етап – це індустріалізація: ми повинні не продавати, а переробляти сировину й створювати робочі місця!
– Які Ваші особисті плани – балотуватиметеся в народні депутати?
– Якщо це буде справді потрібно людям, нашим виборцям, і Аграрній партії України. Буде така пропозиція – я над нею поміркую. Вважаю, наша партія має достатній потенціал, щоб на цих виборах пройти в парламент.
– Дякую за відверту розмову. Що б Ви хотіли сказати на завершення?
– Ми живемо, звісно, в непростий період… У нас є внутрішній ворог – корупція, крадіжки. Причому, відмиваючи брудні гроші, такі ділки зазвичай мешкають в іншій державі… З іншого боку – імперські амбіції Росії, яка не хоче незалежної України, адже це – загроза для монархістської російської філософії. Тому, звичайно, не потрібно якихось ілюзій та повітряних замків. Треба усвідомити: необхідно багато працювати, щоб досягнути успіху. І це – можливо, попри всі нинішні негаразди. Тому давайте об’єднуватися задля досягнення нашої української мети, всіх закликаю до цього.
– Тобто Ви вірите: Україна все-таки прорветься, здолає труднощі?
– Вважаю, думка – матеріальна, тож завжди варто вірити в краще. По суті своїй, я – оптиміст, і переконаний, що без віри та оптимізму ми не досягнемо жодного позитивного результату. Так, Україна прорветься, але з нашою допомогою! Кожен із нас повинен на своєму місці дійсно розбудовувати ту державу, якою хотів би пишатися.
Спілкувався Сергій Дзюба, Чернігівська обласна газета «Чернігівщина: новини і оголошення» № 20 від 16.05.2019
