1968 — машиніст електровозу шахти № 6 м. Кіровське Донецької області.
1969–1971 — служба в лавах Радянської армії. Після служби закінчив Олександрійське училище культури, що на Кіровоградщині.
1971–1974 — директор Будинку культури села Великі Трояни Ульяновського району Кіровоградської області.
1974–1975 — директор Ульяновського районного Будинку культури Кіровоградської області.
1975–1979 — студент, голова студентського профкому КДІК.
1980 — заступник директора Республіканського будинку народної творчості УРСР.
1985 — захистив кандидатську дисертацію. Працював на посадах старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедри, декана факультету в Київському державному інституті культури ім. О.Є. Корнійчука.
1990 — захистив докторську дисертацію в Ленінградському державному інституті культури ім. Н. К. Крупської.
1993 — наказом Міністра культури України І.М. Дзюби був призначений ректором Київського державного інституту культури.
1994 — отримав наукове звання професора.
1995 (січень) — незаконно зміщений з посади ректора Київського державного інституту культури.
1995 (жовтень) — після трьох судових процесів і за потужної підтримки студентів повернувся на посаду ректора Київського державного інституту культури.
2002–2006 — народний депутат України IV скликання (виборчий округ № 101, Кіровоградська область, 48,44% голосів).
2004 — стає президентом Міжнародної громадської організації «Об’єднання українців світу».
2010 — обраний депутатом Київської обласної ради за виборчим округом № 63 (м. Ірпінь).
2014 (з січня) — народний депутат України VII скликання, самовисуванець на повторних виборах по одномандатному округу № 194 (м. Черкаси).
2014 (жовтень) — народний депутат України VIII скликання, самовисуванець по мажоритарному виборчому округу № 101 (Кіровоградська область).
2019 (14 липня) — на ХХІІ позачерговому з‘їзді Аграрної партії України обраний лідером АПУ.
2020 (12 червня) — на черговому XXVI з'їзді АПУ обраний головою Аграрної партії України.