Питання довкола створення Київської агломерації обговорюється не один рік: чи потрібна вона, кому потрібна, для чого, та що дасть її створення?
Столичні чиновники переконують, що агломерація ніяк не обмежить місцеве самоврядування, а навпаки економічно вигідна всім її учасникам.
21 грудня 2017 року депутати Київради проголосували за створення місцевої асоціації «Київська агломерація».
За задумом увійти до складу агломерації пропонується Києву і 10 містам (Бориспіль, Боярка, Бровари, Буча, Васильків, Вишгород, Вишневе, Ірпінь, Обухів, Українка), вісьмом селищам (Ворзель, Глеваха, Гостомель, Калинівка (Броварський район), Калинівка (Васильківський район), Коцюбинське, Козин, Чабани) та понад 50 селам Київської області.
Слід зазначити, що перші спроби об'єднання з Києвом, місцеві громади сприйняли досить вороже: як намагання поглинути містом територій цих населених пунктів, а також знищення місцевого самоврядування.
Вже на початку 2019 року це питання знову почало лунати в кулуарах КМДА. Наразі мова не йде про адміністративне приєднання цих населених пунктів до столиці, а йдеться саме про співпрацю через асоціацію.
Чиновники КМДА стверджують, що у містах і селах залишиться повноцінне місцеве самоврядування, але з'явиться структура, яка працюватиме над спільним розвитком загальної території і надаватиме фінансове забезпечення процесу.
У КМДА також зазначають, що створення агломерації дозволить залучити інвесторів для будівництва метро в передмісті, або розпочати будівництво продовження ліній швидкісного трамваю чи електрички, що може вирішити проблему кілометрових заторів. Це стосується і медицини, дитячих садів, управління сміттям і каналізацією, нових доріг, що значно розвантажить столицю.
Але у багатьох керівників населених пунктів передмістя є побоювання приходу на їх території агломерації. Більшість з них бояться втратити свої повноваження. Адже, незважаючи на те, що асоціація має на увазі збереження існуючих адмінодиниць, місцеві бюджети прийдеться планувати спільно з Києвом.
Ці побоювання не є безпідставними, адже Київ є абсолютно не структурованою територією з огляду на місцеве самоврядування. На 5-мільйонне місто у Києві –один орган місцевого самоврядування – Київська міська рада із 120-ма депутатами. Крім того, у Києві практично відсутній сучасний генеральний план міста, а той який є – не був узгоджений Київською обласною радою та Київською обласною державною адміністрацією.
На відміну від столиці, у всіх оточуючих населених пунктах за останні п'ять років були прийняті свої Генплани. На їх створення були витрачені час і кошти, і вони виконуються. З місцевим самоврядуванням у навколишніх адміністративних одиницях все набагато краще, ніж у самому Києві.
Київська міська партійна організація Аграрної партії України попросила прокоментувати Голову Київської облдержадміністрації (2014-2016 р.р.) Володимира Шандру щодо створення Київської агломерації.
«Питання створення Київської агломерації – безперечно сучасний тренд, адже навколо багатьох великих міст у Європі успішно реалізували подібні проекти. Давайте поглянемо на проблему зблизька.
400 тисяч жителів столичної області щоденно здійснюють подорож у Київ, до робочих місць. Київ суттєво залежить від області. Адже сміття столиці – вивозиться до області. Вода до столиці – подається з області. Крім того, було б доцільно перенести зі столиці підприємства 2-4 економічного укладу. Це, наприклад, заводи залізо-бетонних виробів. І це – тільки окремі, найбільш суттєві питання. Існують тисячі інших.
Київ – велике і перспективне місто, але у мене є багато питань до його розвитку. Чиновники кажуть, що створення Київської агломерації розвантажить дороги міста, дозволить будувати метро тощо. Але, що заважає побудувати вже зараз метро у межах Києва – до Троєщини, наприклад? Чи повернути місцеве самоврядування у райони міста? Це компетенція міської влади. Чи не є порушення питання про створення Київської агломерації – спробою відволікання від реальних проблем і намаганням прикрити власну бездіяльність?
На мою думку, життя жителів Броварів, чи Борисполя – набагато комфортніше, аніж киян. І Києву треба задуматись перш за все над цим».
Створити мегаполіс в рамках чинного законодавства можливо тільки шляхом отримання згоди територіальних громад. Але втілення саме такої схеми – абсолютно не реалістичне. Для прикладу, ініціативу створення Великого Парижу свого часу висунув президент Франції Ніколя Саркозі, і для цього було створено окреме міністерство у справах Великого Парижу. Тому для створення Київської агломерації потрібне залучення державної влади, перш за все, законодавця.
Проте, ще раз підкреслюємо: столиця тоне у масі проблем, які може вирішити міська влада. Це не просто її компетенція – це завдання і обов'язок. Чому не концентруватись перш за все на цьому? Дороги, теплотраси, електромережі, благоустрій. Невже у цих питаннях вже все гаразд, досягнуто світового рівня якості і комфорту життя мешканців? На жаль, це не так. У столиці відбуваються дивні, хаотичні рухи, виникають фантастичні ініціативи, але немає стратегії та не визначено пріоритети.
Чи не є ініціатива агломерації – бажання збільшити кількість землі, якою зможе безперешкодно розпоряджатися Київська влада?
Питання створення Київської агломерації – безперечно важливе. Але його реалізацію потрібно починати, коли у самому Києві з'явиться завершена і життєздатна інфраструктурно-технологічна система. Коли жителі столиці і навколишніх населених пунктів сприйматимуть цю ідею як таку, яка принесе їм кращі умови для життя, а території отримають новий подих і стимул для розвитку і процвітання.
